♡Приховане Кохання♡

Рідні обійми

І це був Кук Ду.

Пов:Т/і.

Я не на шутку настрашилась. Що він може зробити? Я не знала чого він хоче від мене..

-Що тобі треба?
Кук Ду - Не притворюйся дурочкою. Ти сама прекрасно знаєш.
-А я не знаю. - після цього ти пожаліла що так сказала.

Він мене вдарив дуже сильно в живіт і я чуть не впала.
Кук Ду - По-перше забери заявлення на мене, по-друге ти вже в тій хвилині йдеш зі мною додому.

-Я нікуди з тобою не піду.

Я вже вся була в сльозах. Я просто не могла стримувати сльози як від фізичного болю так і від морального.

Кук Ду - ах ти ж.

Після цих слів він почав бити мене зі всієї дурі. Мені було дуже боляче. Він взяв моє волосся і підняв мене з землі.

Кук Ду - ТВАРИНА ТИ ЙДЕШ ЗАРАЗ ЗІ МНОЮ І ЦЕ НЕ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ.

Я була дуже настрашена що він мені щось зробить. Тому без лишніх слів я коліном вдарила його між ногами і він скривився від болю. Я зразу побігла в сторону дому.

Кук Ду - А НУ СТІЙ.

Йому було так боляче що він ледве біг за мною тому я була швидшою. Я ще сильніше заплакала і більше не чула що він мені в слід кричить.

Коли я побачила дім. Я набралась сил і почала ще сильніше бігти. Коли я вже відкрила двері я забігла в будинок. На порозі я на когось наткнулась і ми впали на підлогу.

Це був Синмін. Він побачив що я плачу... тільки не це.

Синмін - Т/ішечка, що таке? Що сталось?

Він почав мене піднімати з підлоги.

Я вже не витримувала тому я просто дуже сильно його обняла і ще більше заплакала.

Синмін - все тихо тихо, ходи сядемо на диван і ти все розкажеш.

Синмін - так будь ласка хватить плакати.

Він своєю гарячою долонею витер сльози. Я ніяк не могла заспокоїтись тому Синмін мене обняв і ми сиділи на дивані в обнімку. Ще він мене гладив по голові.  "Він так смачно пахне.." коли я вже трохи заспокоїлась я відстронилась.

-...

Синмін: Т/і розказуй що сталось?

_______________________________________________

Вибачте що так мало просто вже пізно)