The "Whisper"

2

Сьогодні наше розслідування можна назвати початим. Зранку ми з маленькою Бессі вирушили до сірникової фабрики. Дівчат було багато, а фабрика не була маленькою. Раніше мені доводилося бувати тут, але я була меншою, мені було десь чотирнадцять років. Як ми знаємо, Вільям Лайон, мій найкращий друг дитинства, і саме вони з батьком володіють цією фабрикою.

- Скільки дівчат тут працює? - Запитала Енола, поки я дивилася на речі, які змінилися на фабриці.

- Десь п'ятсот - шістсот. - Радісно відповіла Бессі

Ми ввійшли на фабрику, всі відмічалися в журналі, а деякі записувалися. Їх усіх перевіряли. Навіщо?

- Новенькі?! Запишіться! - Ми з Енолою записалися, тепер мене можна було називати Вів'єн Еванс. - Вибачте пане, а що ви перевіряєте? - Це питання не давало мені спокою.

- ТИФ. - Коротко і ясно відповів чоловік.

Тиф на сірниковій фабриці? Це жарт? Тиф – інфекція, що потрапляє з їжі або води. Чому, а точніше "як" це стосується фабрики?

Ми з Енолою підійшли до столу, де Бессі показувала нам, як правильно все робити, і якщо у Еноли це майже вийшло, то у мене ні, і я ледь не знесла пів-стола...

- МІНУС ПЕННІ З ТВОЄЇ ПЛАТНІ!

- Говорите, так наче це пенні чимось допоможе, зарплата жахлива, - невдоволено прошепотіла я, закотивши очі.

- ТИ ЩОСЬ СКАЗАЛА?!

- Сказала, мінус пенні з вашої платні. - Я прсміхнулася.

- ТЕБЕ ЗВІЛЬНЕНО! ГЕТЬ ЗВІДСИ, І НЕ ПРОСИСЯ НАЗАД! - чоловік кричав, так наче в нього вселилося яке-небудь зло.

Поки чоловік кричав на мене, в Еноли випав шанс вдертися в кабінет і пошукати якісь зачіпки.

- Знаєте що, пане! Ви платите так мало, що безхатьки на вулиці навіть більше отримують! Я б вас цією вашою палицею по голові гепнула б! Ходите вказуєте тут палицею, розмахуєтесь, а самі сміх в мене викликаєте! Не голилися пів року і відчуття, що ще довше одяг не міняли!

- ПІШЛА ГЕТЬ ЗВІДСИ!

Я, закотивши очі, пішла, зате я хоч якось допомогла Енолі, бо поки я висказувала свою думку, Енола збігала в кабінет, і я відчула полегшення. Звикла говорити людям все в лице, хоча іноді це ситуацію погіршує...