The "Whisper"

4

- ЩО ЗА БЕЗЛАД ВИ ТУТ ВЛАШТУВАЛИ!?

типічна фраза мами після приходу з роботи. Та це була аж ніяк не мама, це був Шерлок. Схоже він і сам не пам'ятає як влаштував цей безлад.

- Хіба? Усе так як було коли ми прийшли, так Еноло? - сказала дівчина та звисіла голову через бильце твкщо бачила Шерлока та саму кімнату догоридриґом.

- Так, слухай Шерлоку. Шалена ідея! Ти не думав завести співмешканця?!

- Що? Навіщо?

- Щоб як мінімум не опускатися до такого, - промовила я закотивши очі на що той здивовано на мене глянув. Не виспався, ще не переключився на бездушного. Хоча по його віршам не скажеш що він бездушний.
Душу вирвати хотілося...Собі, можна разом з серцем. Та навіть з мізками, щоб думок про Шерлока і в помині не було.

Поки я пишу вірші про нього, він пише про якусь іншу даму. Я не можу його винити. Чому я повинна поводитися так через ревнощі ? Я кохаю його, він кохає іншу. Це особисто моя проблема що кохання не взаємне. Закохалася без голови неначе підліток який не може тримати себе в руках.

Треба було виходити заміж коли матінка хотіла віддати мене за якогось чоловіка. Багатий, зі статусом. Було б як в найгірших фантазіях... Молода гарна панянка виходить заміж за старшого на 10 - 15 років за неї чоловіка з хорошою зарплатнею та статусом. Вони купують великий будинок на околиці міста.

А через рік в них народжується дочка чи син. Потім ще дитина, а потім ще. Вони ходять до пансіонату, на навчання, бали. А ти живеш з не коханою собі людиною, зате в достатку та з статусом який забезпечений тобі до смерті.

Враховуючи що чоловік старший то помре рано. Будинок, гроші перейдуть тобі. Заведеш собі коханця, через час він ограбує тебе на кількасот чи тисяч доларів. Ніхто нічого не зробить, і так ти всеодно помреш в достатку серед людей яких не бажаєш бачити, окрім дітей. Та й то не завжди так, деякі дітей своїх ненавидять.

Ось таке воно. Світське життя. Не легке, але ж нічого в цьому світі просто так і не дається. Кажуть усе починається з кохання та закінчується з ним. Але усе далеко не так.
Шерлок відмовився від співмешканця та давши кекс Енолі прогнав нас на вулицю. Ну і хрін з ним.

Так, я чудово розумію що ігнорувати Шерлока не зможу. Позлюся й так далі, але розлюбити людину не легко, як би я тільки не старалася. А ще характер такий, якщо прив'яжуся до людини то це надовго.