Історія про створення гурту, але з великою передісторією

Глава 6

Коли Юре помітив яким поглядом на нього дивиться Ян, то трохи захвилювався, бо подумав, що щось у нього не так: або сорочка пом'ята, тому почав її згладжувати, або на обличчі залишилися крихти від яблучного пирога, що він їв, запиваючи ароматним кофе, і почав витирати обличчя. Хоч Ян і не вперше так дивиться на Юре таким закоханим поглядом, але все одно, кожного разу Юре було ніяково, коли Ян на нього так дивиться.

- Досить на мене так пялитись! - обурливо казав блондин.

- Як так? - підіймаючи одну брову, казав Ян.

- Ти на мене так дивишся, ніби роздягаєш мене у своїх думках.

- А ти що не знав, що я саме те і роблю кожного разу, коли дивлюся на тебе? - або в жарт, або ні, сказав Петех.

Посидівши і попялившись один на одного у незручному мовчанні, Ян зробив вигляд ніби нічого такого не було сказав:

- Слухай, у мене тут така ідея. Вона дуже рандомна, і не факт, що зможемо її нормально втілити в життя, але... Чи не хотів би ти почати робити зі мною гурт?

Трохи почекавши і даючи переварити цю інформацію, Ян дивився на Юре, очікуючи від нього відповіді.

- Гурт?! Ти що, здурів?

- Та нє, ну ти ж грати на барабанах вмієш? І дуже добре, як я вважаю, а я на гітарі теж непогано граю, нам тільки треба якогось співака знайти і вуаля, - буде у нас супер гурт.

- Ну, не знаю, але ми ж не можемо просто взяти і зібрати гурт. У нас повинен бути ще продюсер, бажано, щоб і лейбл був, бо в лейблі набагато легше і швидше можно популіризуватись.

- Так, але для лейблу нам треба ще і гурт. Ну одне без іншого не працює.

- Теж правда. Я згоден. Ще наш офіціант захоплюється грою на гітарі. Нумо сходимо разом з ним у бар після зміни та запропонуємо доєднатися?

Коли хлопці домовились про створення, на їх думку, ідеально гурту то попрощявшись з брюнетом, Юре пішов далі працювати.

/Трясця, це, звісно, супер ідея створити гурт, і все таке, але ж то буде ніби маленька дитина захотіла намалювати Мону Лізу. Якщо чесно, я не вірю, що у нас щось вийде. Але як то кажуть: "Не спробуєш - не дізнаєшся"./

Юре зайшов до себе в офіс, покопавшись трохи в паперах і позаповнювавши кілька важливих таблиць, він одягнув на себе фартух і пішов далі працювати.
У Юре не часто було таке, коли він когось із робочих підміняв, бо, на щастя, у них у закладі були дуже добрі співробітники, які максимально намагались приходити в усі робочі дні і не пропускати по можливості. Але сьогодні один з барист не змогли прийти, тому Юре його підміняв.