У Канзас-Сіті майбутнього високі технології тісно межують із кримінальними організаціями та вуличними бандами. Одне не може існувати без іншого. У цьому синтезі головне - вчасно зайняти своє місце
Збірка оповідань та замальовок з героями оріджинала...
УВАГА! В роботі містяться згадки про спробу самогубства, селфхарм та психічні розлади. Читайте, тільки якщо готові до цих тригерів
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Surrender to my pain
Locked inside my cage
Could I be a prisoner
For the voices in my brain?
"Tonight Is The Night I Die" by Palaye Royale
Психіатрична клініка Канзас-Сіті | 11/01/2056
— Ви давно обмірковували можливість суїциду?
Доктор Льюїс — так свідчить бейджик на його халаті — відкладає ручку і з жалем поглядає на чашку. Кава, яку він так і не встиг надпити, перш ніж мене привели, давно охолола, але все ще притягує його погляд. Здається, що напій його цікавить більше, ніж пацієнт.
— Я не обмірковував.
— Це було спонтанне рішення?
— На кшталт того.
Він киває і знову зиркає у бік чашки. Виплеснути б її вміст в його самовдоволену пику.
— Ви не перебували у стані алкогольного сп'яніння?
— З якого дива?
— Команда швидкої знайшла у квартирі розбиту пляшку.
Він каже це з такою зневагою, ніби я розписався в затяжному алкоголізмі. Подавися своєю кавою, розумнику.
— Я хотів її відкоркувати, але в підсумку відкоркував вени.
Киває. Йому справді похрін на мої одкровення.
— Про що ви думали в той момент?
І ще сотня однотипних тупих запитань, які я чув як надокучливе "бла-бла". Чи не сотня, а всього десять, бо саме після десятого я послав лікаря під три чорти та попросив повернути мене до палати.
