**Заморожений**
Називається просто пішла до дому, а в результаті знайшла проблеми..
!!! Фотографії осіб які я використовувала в цій історії я знайшла в інтернеті. Я одразу попереджаю, що не хочу нікого образити. Всі імена видумані!!!
Очі в мене забігали, а серце почало шалено битись. Я ж не знаю хто саме перед мною.. маньяк, божевільний чи збоченець. Або все разом. Я просто дивилась на нього з настрашеним поглядом.
-Давай, ти про цю ситуацію не згадаєш при Марку?) - він хитро посміхнувся..
-Добре.. - голос тримтів і важко було про щось думати одне.
-Якщо будеш хорошою дівчинкою то все буде гаразд, а якщо ні..
-Не продовжуй.. я зрозуміла - я продовжила писати і чесно кажучи було трохи не комфортно.. ні не так, ДУЖЕ НЕ КОМФОРТНО біля цього критина.
Ми займалися і він себе поводив ніби нічого не сталося. А я сиділа вся на нервах.
-Ну все.. на сьогодні вже досить. Завтра ще буде заняття і потім на наступний тиждень.
-Мг.. - я дивилась не на нього, а просто в пустоту.
-Що таке? - пофігістично спитав він.
-Нічого, а мало щось? - відповіла я дивившись далі у простір.
-Нічого, так нічого. До завтра
У кімнаті нікого більше не залишилось крім мене.
**Пройшло декілька тижнів**
Я часто не виходила з кімнати. Можна сказати, що я цілими днями просто сиділа у ній. На тренирування я ходила ще два тижні тому. А зараз я отримала пошкодження ноги, яке можливо не вилікується. Марк відносився до мене досить добре. Але у нього зараз були якісь "проблеми" через які він був весь час зайнятий. А Майк.. що можу сказати.. він приходив тільки на уроки і все. Лишні зустрічі ми обоє уникали. Та сьогодні був для мене важливий день, який я знову проводила в кімнаті.
Коли Ліна проснулася то одразу переділася і пішла у ванну.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я розпустила волосся і поглянувши на своє відображення усміхнулась сумною усмішкою самій собі. Я вийшла з кімнати і підійшла до Яна.
