Ще один незнайомець

16 1 0
                                    

Через тих двох хлопців я згадала того злочинця з переулку.

~Тільки забула про це..~

Глянувши на погоду яка погіршувалася я вирішила піти до дому. Хмари почали закривати чисте, але темне небо. Скоро буде дощ..
19:30. Настрою не було та й передчуття не дуже.

За 15 хвилин я дійшла до будинку. Батька не було.

***

Вечір пройшов спокійно так само як і ніч.
Будильник знову гучно дзвонив в спробі мене вивести з сонного стану. І як завжди в нього це получається.

~Проклинаю того хто придумав школу~

Я встала і ліниво пішла в ванну привести себе в порядок. Коли все було зроблено з обличчям я пішла передітися.

 Коли все було зроблено з обличчям я пішла передітися

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Я взяла рюкзак і вийшла з будинку. Настрій був кепський.. і було страшно, що Керон знову буде діставати.

***

До уроку лишалося 8 хвилин і я вже дійшла до школи. Я зайшла в клас і там не було Кириленка, що не могло не порадувати) я сіла за парту і чекала дзвінка.

Пройшло 20 хвилин уроку. В клас вривається Керон з дибільною посмішкою.

-Вибачайте, за запізнення, але і вам, і мені всеодно на це) - з цими словами він сів за своє місце, а саме за третю парту середнього ряду.

-Кириленко, такі запізнювання не допустимі. Після уроків до директора - коротко і сухо промовила вчителька з літератури перевертаючи сторінку книжки.

-Чого зразу до директора? Через запізнення?

-Це не перше запізнення і тим більше всі вони були без важливої причини - вчителька стояла на своєму піднявши погляд на учня.

-На цей раз є причина. Я бабусю через дорогу переводив) - через це засміявся весь клас, але коли вчителька подивилась на учнів своїм холодним поглядом всі одразу замовчали.

Кохання з нотками криміналуWhere stories live. Discover now