Кохання з нотками криміналу

Підстава

***

Ліна вийшла з поліцейського відділку і помітила знайому машину і водія біля неї. вона підійшла і привіталася.

- Ян, ти що тут робиш?) - спитала я підійшовши до водія.

- Я був недалеко звідси. А Марк подзвонив і сказав тебе забрати.

- Ти довго чекав?

- Тільки 5 хвилин) - він відкрив передні двері і я сіла.

Ми їхали і в мене було дивне почуття. Ніби хтось стежить за нами. Коли мій зір впав на дзеркало заднього виду то по шкірі пробіглись мурашки.

- Ян.. за нами хвіст.

- Я знаю.

- Чого ти нічого не кажеш?

- А який сенс втікати від своїх?)

- Ян, не лякай. Що з тобою взагалі?

- А з чого ти взяла, що зі мною, щось не так?)

- Зупини машину.

- Ти впевнена? За нами все таки хвіст)

Я подивилась на нього, а він їхав з хитрою посмішкою на обличчі навіть не звертаючи на мене увагу. Я акуратно написала есемес тому хто був в контактах перший *Допоможи. Я з Яном в машині. Він не той за кого ми його приймали. Ми звернули з дороги і тепер їдемо на якійсь трасі. Тут пусто. Тільки один знак "Готель 'Еверест' " він заодно з тими, хто нас супроводжують на іншій машині заді. Якщо це не Марк то розкажи все йому він думаю зрозуміє останні слова. Ян один з тих хто викрав її *. Я й досі не розумію як Ян не помітив того, як я писала повідомлення, але він нічого не помітив. І це мене рятувало..

- Куди ми їдемо?

- Подалі від міста.

- Це ти викрав Діану? - я старалась як найбільше дізнатися поки ми їдемо.

- А ти розумна, детектив)

- Навіщо це все?

- Потім дізнаєшся~Я думав вона буде кричати і вириватися, а тут вона занадто спокійна~ чого ти така спокійна?

- Я просто вмію контролювати емоції. І ще обдумую твоє нелогічне викрадення - мої слова точно заділи його.

- Чому це нелогічне?

- Ти мене забрав з відділку прямо перед камерами і нічною охороною. Якщо мене будуть шукати то підуть на моє місце роботи. Потім подивляться камери і перевірять охорону, а в них знайдуть від мене лист який я віддала черговому)