9

89 1 1
                                    

-так..ну, чисто гіпотетично.

-я не хочу народжувати, це зіпсує мою фігуру, шкіру, тіло, настрій й нервову систему. Тому я ладна взяти дитину з дитячого будинку, й подарувати цій дитині весь світ, лише аби вона була щасливою. Нехай вона і не буде називати мене мамо, а тебе татом..але головне щоб вона почувала себе комфортно, відчувала себе люблячою й вміла сміятись щиро. Це на мою думку, тож якщо в тебе інша, я прийму це.

-ні, не інша. Я вважаю так само..слухай, тобі треба працювати філософом..треба записати це, почекай-він піти за блокнотом, але іпек зупинила його.

-не вигадуй-сміючись сказала вона.-я вже вмикаю.

Весь фільм вони дивились серіал не відриваючи очей, хоча кашель заважав чути чіткі речі. Й закінчивши дивитись, Мудрик змусив повечеряти й піти спати.

-Afiyet olsun!-сказала вона почавши їсти.

-ти побажала мені "смачного"?-запитав він.

-так, от бачиш! Турецька зовсім не складна.

-це тобі так здається. Насправді..ж ні.

-aşkım, cennetim ve dünyam, güneş ışığım, futbolcum!-сказала вона знову.

-ти щось про футбол сказала, ні?-запитав він.

-сказала що ти моє кохання, моє небо й земля, моє сонечко й мій улюблений футболіст-переклала вона.

-а як сказати "а ти мій купідон"?

-ну..приблизно так: ve sen benim aşk tanrımsın.-вона посміялась з цього але продовжила їсти мівіну.

Він майже так само повторив її переклад.

-до речі, все гаразд? Тебе більше не нудить?

-все гаразд..більше не буде того страхіття. Але я ще хвора, тож хтось сьогодні буде спати на дивані.

-але так не можна, в мене імунітет високий, не хвилюйся за мене.

-а я хвилююсь.

-а ти не хвилюйся! Вже стільки днів я біля тебе, і що?

-ти будеш спати на дивані, й це не обгворюється, пане Мудрику.

Він дістав телефон й одразу сфотографував її.

-що ти робиш?

-фотографую тебе, щоб знову не забути що ти стоїш на своєму. До того ж, ти виграла, я сплю на дивані.

-от бачиш.

-бачу.

Вона встала аби помити посуд, але він її зупинив.

-я помию, сідай-й захопивши свій посуд він почав мити і її.

-ти всю роботу за мене робиш!-сказала вона дивлячись йому в спину.

-бо тобі не можна перенавантажуватись. Й до того ж на кухні рівноправність.-зазначив той витираючи руки рушником.

-ну..я пішла-вона встала з місця підійшовши до нього.-добраніч-вона підняла лікоть догори.

-ти ж не хвора на коронавірус, тож можна й поцілунок.

-не можна, твоя відпустка скоро закінчиться.

-добраніч-незаловолено але піднявши лікоть, так само відповів він.

Іпек пішла в кімнату й одразу не зачиняючи дверей лягла в ліжко.

Мудрик ще був на кухні, увімнкув телевізор й дивлячись тенісний матч почув звуковий сигнал з телефону Іпек.

Закривши двері й впевнившись що Іпек не збирається йти за телефоном, заглянув всередину.

МАМА
_______________________________________

Іпек, Мудрик був у нас вдома.

Розгромив все аби забрати твої
речі. Доню, благаю тебе вертайся
назад. Цей хлопець не вартий й
твоєї волосини. Ми чекатимемо
тебе о 0:10 біля ресторану
"Джаймо", будь ласка, приходь.
Ми про все поговоримо, усинемо
все те, що тобі не подобається.
Однак, твій хлопець дуже поганий,
йому не варто довіряти свої почуття.
Він зламав усі меблі в нашому домі,
забрав твої документи, телефон...
Тато не знає про це поки що, бо на
роботі.

___________________________
(        Написати повідомлення               )
——————————————————

_______________________________________

не розділена думка Where stories live. Discover now