Чан уже давно прокинувся, але розплющувати очі не поспішав. Вставати з ліжка зовсім не хотілося. Чиїсь руки та ноги обвивали його по всіх фронтах. Хоча чому чиїсь? Він чудово знав чиї. Чонін під боком тихо сопів, притискаючись до грудей старшого, а Бан Чан насолоджувався його присутністю і приємним таким рідним запахом.
Чонін заворушився, почавши повертатися, а потім нарешті ліг. Наступної миті Чан відчув тепло від руки, яка наближалася до його обличчя і яка ніжно прибрала світлий локон, що спадав на його обличчя. Кріс відразу розплющив очі й застигнутий зненацька Чонін різко прибрав руку і заплющив очі, вдаючи, що спить. Чан хихикнув і несподівано обійняв його, перевернувши на спину і підібравши під себе. Чонін уже не вдавав, що спить, й голосно невдоволено простогнав від тяжкості тіла вожатого.
- Ох... Хьон, ти мене розчавиш! - вигукнув він, а Крістофер засміявся, стискаючи його у своїх обіймах ще міцніше. - Ха-ха, відпусти...
- Ні. - усміхнувся Бан. - Не хочу...
- І хто тут з нас дитина? - хмикнув Ян і легенько почухав шкіру його голови, від чого Бан Чан майже замурчав.
Кріс підняв голову, нависнувши над ним.
- Як спалось? - спитав він, прибираючи з обличчя Чоніна його гарне блакитне волосся.
- Добре. Я ж поряд з тобою спав. - засяяв Чонін, викликавши в Кріса тихий смішок і отримавши короткий поцілунок у губи.
Чан почав розглядати його, вловлюючи кожну деталь його прекрасного обличчя. Невелика родимка біля ока, пухнасті вії, пухкі рожеві губи, гарні гострі вилиці. У нього красива порцелянова шкіра, виразні очі та неймовірна посмішка. Він ніби всім своїм виглядом напрошувався на обіймашки та цілувашки, але з іншого боку буквально спокушав своїм зовнішнім виглядом.
- Чонін... - тихо відповів Крістофер. - Я закоханий у тебе по вуха... Мені здається, що ти врятував моє літо.
Чонін засміявся, закривши обличчя руками, а потім закинув руки йому на шию, широко посміхаючись.
- І від кого я це чую? Від чоловіка, який ходив і спокушав мене двадцять чотири години на добу і через якого я передумав тікати з табору?
Тепер зніяковів Чан, сховавши обличчя у вигині шиї молодшого. Вони тихо засміялися, знову подивившись один одному у вічі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мені не подобається це місце - Мені не подобаєшся ти
Fanfiction"Літній табір? І навіщо він мені?" - думав Чонін, аж поки не побачив милі ямочки на щоках і неслухняні світлі кучері. "Мені не подобається це місце..." - думав Чонін, аж поки не закохався.
