Таємниця зілля кохання

Розділ 5

Не варто поринати у мрії, забуваючи про життя, пам'ятай про це.

Альбус Дамблдор

Ми йшли мостом, перетинаючи прірву, яка була під нами. Підійшовши ближче до замку, біля воріт ми побачили Амбридж зі злим виразом обличчя. Зараз нам дістанеться.

- І де це ви були, професоре Снейпе? Такий пізній час, а ви блукаєте хто знає де, та ще й з ученицею.

- Маргарет Шакган вчора була покарана на уроці зіллєваріння. Сьогодні ми ходили збирати трави до темного лісу.

- Ви ж прекрасно знаєте, що учням вхід до темного лісу суворо заборонений. Там живуть перевертні, і ви це прекрасно знаєте.

- Так, я знаю це. Тому Маргарет і була зі мною.

- Хм, міністерство не потерпить такого.

Після цього Амбридж двором пішла до замку.

- Через 15 хвилин у мене в кабінеті, - сказав мені Снейп та попрямував у тому ж напрямку, що й Амбридж, залишаючи мене саму.

Дійшовши до кімнати, я зняла з себе мантію та повісила на стілець. Дівчата в кімнаті давно вже спали, тому, щоб не будити їх, я вийшла в загальну залу. Прямувати до кабінету Северуса треба десь 5 хвилин, тому я присіла на дивані біля каміна, який давно вже згас. Я дістала паличку та запалила його.

- Інсендіо.

Вправним помахом руки з палички вилетіла іскра вогню та загорілася в каміні. Я задерла рукав своєї блузки та поглянула на руку. Біля татуювання з'явилися вульдери, які от-от лопнуть.

"Тепер я смертежерка."

Я опустила рукав, не бажаючи більше дивитися на це. Я вперлася у спинку канапи та перекинула ногу на ногу. Я була сонна, тому толкові думки в голову не лізли. Можна було сказати, що я взагалі не думала. Посидівши ще трохи та зігрівши руки, я вийшла до коридору.

Я постукала у двері та увійшла. Снейп в цей момент знімав з себе мантію.

- Ви десь були?

- Так, - відказав він. - Дайте свою руку. - Дещо лагідніше попросив Северус.

Я підняла рукав правої руки на якій виднілася мітка темного лорда. Рука була опалена, почервонівша. Це було жахливе видовище. Я простягла йому свою руку. Він охопив її знизу роздивляючи. Від його доторку по моїй шкірі пробіглися мурашки а пульс значно пришвидшився. Трохи подумавши він відпустив руку та відійшов до столу.