Таємниця зілля кохання

Розділ 4

У житті завжди важливо знати, коли настав час іти.

Алан Рікман.

Любі читачі! Цей розділ містить нагадування про фізичне насильство, читайте з обережністю.

Ми спускалися в підземелля. Він тягнув мене по вінтових сходах вниз, сильно стискаючи зап'ястя. За його широким кроком мені, з моїм коротким зростом, доводилося майже летіти. Він завів мене в свій кабінет, і не встигла я навіть оглянутися, як він швирнув мене на дерев'яний стілець. Я боляче вдарилася ліктем у край стільця і від болю стисла зуби. Він дістав свою паличку та спрямував її на мене. Легіліменція. Він навіть не поворухнув паличкою, щоб активувати закляття, а вже пробував добратися до моїх спогадів. Опиратися було важко, він був майстром у цьому ділі, проте копався в моїй голові, наче у себе вдома. Від цього голова розколювалася. Я знала, що таке може колись трапитися, тому по ночах практикувалася як могла. Він не міг добратися до всіх моїх спогадів, проте одне йому точно вдалося побачити...

***

Я повернулася зі школи додому, радіючи тому, що отримала четвірку з іноземної мови (по п'ятибальній системі). У будинку було тихо, я роззулася та пішла на кухню. Там сидів тато, випиваючи алкоголь зі своїм другом. Я засмутилася, так як знала, що ввечері мама влаштує скандал і піде з дому. Батько звернувся до мене:

- Що сьогодні отримала?

- Уявляєш, я змогла отримати четвірку з іноземної мови!

Радісно я розповіла йому це. Проте не ту реакцію я хотіла отримати. Лице батька відразу змінилося, очі стали злими, брови насупилися, а губи склалися в пряму лінію. Він схопив мене за руку, підвів до столу, взяв звідти гострий ніж, яким мама шинкувала овочі, та провів декілька разів мені по зап'ясті. По моїй маленькій тоненькій руці хлинула кров. Я почала плакати, на що батько у відповідь взяв пляшку з алкоголем та вилив мені на руку, промовляючи:

- Могла б і краще. В інший раз знатимеш, як приносити погані оцінки додому!

Відчувши, як спирт почав опікати порізи на руках, я почала вищати. Я заливалася в істериці, сидячи на холодній підлозі, коли ці двоє просто посміхалися. Згодом ці крики почали набридати батькові, і він почав кричати на мене:

- Йди звідси геть. І якщо не заспокоїшся, я ще додам!

Він вишвирнув мене за двері, кинувши в лице рушник.