Кровоточе,
Надто глибоке,
Надто сильне,
А кров така тепла,
Відчува що витікає життя,
А вона як струмінь швидкої ріки
Все ллє і ллє,
А ти все дихаєш
Все ще живеш
І з раною, що так глибоко в серці ,
Що бачу я що у середині.
Внутрішній світ твого серця
Всю твою біль
Твою втому, твій радісний сміх,
Журбу твоїх днів, перше кохання,
Любов до життя
Я відчува через теплі руки твої.
Вже сходило сонце твоє,
А кров вже кипіла,
Обличчя твоє, наче веде перемови
Серйозне, рішуче...
А я як в тумані, ще кличу себе
Поки тримаю я серце твоє,
Поки я стримую струм
Поки ще не оклигав,
Не зрозумів
Що може тебе, і не стане той і зовсім....
Ні, тепер не повинен,
Ти житимеш далі,
Пройдеш життя, моє і своє.
Незламність твоя, кохання твоє
Врода твоя, твій праведний гнів.
Ти виграв парі,
Ти переміг те що зветься долею,
Сама смерть вклоняє голову тобі,
Дарована тобі більш ніж нагорода,
Повага, і найдорожча ВОЛЯ.
Вся воля твоя всі лани і степи,
Ти знову нарешті проспиш свій будильник,
І знову забудеш про каву,
Що стоїть на столі.
Ти більше не будеш стояти,
Стояти й триматись,
Триматись, ціною життів,
Ціною крові твоєї,
Все, припини,
Цього більше не треба.....
