Косий...
Косий настільки що потрапляє
У вікно мого провулку.
Незадоволений чимось
Важкою гірею
Все б'єш ти по землі,
Зухвало намагаючись
Сказати.....
Сказати все що не змогли ми,
Сказати правду,
Брехну і смуток свій,
Сказати радісні слова завчасно,
Секрети що так далеко
У нас в душі закриті.
Я чую, чую я тебе,
Хоч і не в змозі зрозуміти все,
Але почую голос свій.
Чомусь гукає він мене
Зсередини моєї голови
І чується далеко він у небі.
Почую я все те
Чого не зміг сказати,
Собі, тобі і всім навколо.
Відгукується в тобі все
Немов розмова
З океаном, що там в горі.
Здається немов усі
Можуть почути
Мої секрети і думки,
Мої емоції, біль,
Моє кохання,
Що так далеко в глибині.
Німий і голосний водночас,
Ти поряд і так далеко,
Але ти тут і я з тобою,
І розмовля годинами ми можем,
Але тобі вже час,
А в мене закінчилися слова
Всі на сьогодні .
