Кохання під забороною ~ Михайло Мудрик

one

Мене звати Мілана і ця історія розпочалась з того що ми з мамою переїжаємо, після смерті мого батька пройшло 5 років, мама знайшла нового чоловіка,якого зараз кохає більше за своє життя,і ми переїжаємо до нього в будинок, і ще у мене буде зведений брат,по словам мами можна зрозуміти що він помішаний на футболі,і живе тільки цим,я не цікавлюсь футболом і не планую, що може бути цікавого в тому що двадцять дві людини бігають за м'ячем? Для мене НІ ЧО ГО
Ма: доню спускайся на низ!досить спати
Мі: ще 5 хвилин і я готова
Я одягнула самі звичайні шорти та пішла на низ:

Ма: чудово виглядаєш доню

Мі: і коли ми вже поїдемо до твого "коханого"?

Ма: називай його просто Саша

Мі: добре добре,я чекаю тебе в машині

Ми приїхали. Це був шикарний будинок біля моря,тут неймовірні краєвиди! З будинку вийшов Олександр (чоловік Елени-мами Мілани)

Н: я скучив - він обійняв мою маму
Фу аж противно від цього всього,і тут прийшла черга до мене:

О: Міланко привіт,почувай себе як в дома!

Мі: доброго дня, дякую за вашу доброту

Як же мене бісить цей Олександр ( в думках Мілани)

Е: Доню потім познайомишся з своїм братом,він приїде після тренування

Мі: мені не цікаво хто він

Але чорт! Я брехала сама собі! Мені було дуже цікаво як він виглядає,мене мама провела на другий поверх в мою кімнату,перше що я сказала коли побачила свою кімнату:

Мі: вау! Це бомбезно!

Е: я старалась Доню)

Мі: дякую!!!

Ми з ма обійнялись і мама пішла до Сашка на кухню,я роздивлялась свою кімнату,і виявляється тут є тераса! І вона величезна!
Але є один мінус,це була тераса не тільки моя а і того Михайла чи як його там,ну коротше мого зведеного брата, я вийшла і почала роздивлятись нашу терасу і замітила його...

На терасі стояв він - Михайло Мудрик, він був до чортиків красивий! Блондин з зачіскою "шторки", з зеленими очима, а його тіло...воно точно було схоже на тіло футболіста
Я старалась не подавати вигляду як я його роздивляюсь але не вийшло...

М: ти здається, Мілана?

Мі: так,а ти Михайло Мудрик так?

М: саме він,то ти моя "сестричка"?

Мі: не називай мене так

М: хммм

Михайло підійшов до мене ближче,між нами була дуже маленька відстань, яка здавалось ось ось і закінчиться
Мі: то це ти помішаний на футболі?

М: а мені подобається те як ти швидко все вловлюєш

Мі: та пішов ти

я стукнула його по плечу але він взяв мене за лікоть та мені стало боляче.

Мі: що ти робиш! Відпусти,мені боляче!

М: не смій, не смій так робити,ти мене зрозуміла?

Мі: що я не так вже зробила?

Хлопець просто розвернувся та пішов до себе в кімнату, як же він мене бісить! В той момент мені хотілося прописати йому ляща,Боже але й він противний. Не розумію,чому мама його так хвалила,це ж просто хам! Я спустилась на кухню,там сиділа Мама і Олександр,ну і звісно цей їхній Михайло,мене від одного його імені нудить

Е: Мілано ти вже познайомилась з Мішею?

М: так ми познайомились, в вас дуже...мила дочка - Міша ледве вирвав ці слова з середини,пропалюючи мене своїм поглядом

Він був старшим за мене на п'ять років,П'ЯТЬ РОКІВ! так йому 23, а мені 18, мої думки перервала мама :

Е: Мілана,Михайло, не знаю чи Сашко вам вже казав але сьогодні ми їдемо на вечерю,познайомимось більше один з одним так скажемо)

Мі: добре,я йду збиратись

Я пішла в свою кімнату,так як ми переїхали в Лондон, мій хлопець і друзі залишились в Ліверпулі, я дуже довго плакала через це але потрібно змиритись і жити далі! Я подзвонила Владові - це мій хлопець.

В: привіт,як ти?

Мі: ніби все добре, познайомилась зі своїм "братом" як же він мене бісить

В: він тобі щось зробив?

Мі: ні,і не зробить,повір,я з тих дівчат яка може за себе постояти (це правда!)

Е: доню! Ти готова?

Чорт,  я ж повинна була збиратись

Мі: ну добре мені пора,ми їдемо на сімейну вечерю

В: бувай.