Кохання під забороною ~ Михайло Мудрик

twelve

Я стояла в ступорі,він в той момент дістав не величку коробочку з кишені

М: це тобі  — там був кулончик в вигляді метелика...
Боже це неймовірно!

Мі: ваау! Дякую Міша!

Я його обійняла,це все було на емоціях,для мене метелик багато чого значить

Мі: я тобі звісно дуже вдячна але чому ти цього не зробив в день?

М: я думав тобі не сподобається,вагався

Мі: все що пов'язане з метеликами мені подобається! В мене навіть тату є з метеликами!

М: стоп,що?

Мі: що?

М: тату з метеликами?

Мі: ти не повинен був знати..але так в мене є тату з метеликами,ще й з двома... таке як в тебе

М: чому я його не бачив? Покажеш?

Мі: ти його не бачив і ніколи не побачиш — я єхидно посміхнулась

М: де воно?

Мі: там де ти його ніколи не побачиш

М: побачу,повір мені)

Мі: закінчуємо цю безглузду розмову

М: Міль, ми кохаємо один одного,скільки ще може це тривати?

Мі: хто сказав що ми кохаємо один одного? Ти зі мною граєшся як з маленькою дитиною,
то "кохаю тебе" то " нам краще не спілкуватись" для мене це не ок,ти зі мною гратись не будеш

М: я просто дуже боюсь що зроблю тобі боляче,розумієш, ти моя сестра, зведена, але я тебе кохаю, я думав що якщо ми не будемо бачитись та спілкуватись моя цікавість до тебе стихне,але схоже це не просто цікавість це кохання...

Вже за секунду я накрила його губи своїми, я дуже хотіла його поцілувати, Міша це та людина з якою я провожу дуже мало часу,але хочеться набагато більше

М: давай спробуємо бути разом? Ти будеш моєю дівчиною?

Мі: Міш я тебе кохаю, і я в цьому впевнилась, схоже нам потрібно дати шанс

М: то нас можна назвати парою?

Мі: можна — його очі були сповнені радості, і мої теж, я в той же момент міцно припала до грудей Міши, як я його кохаю, я думала тільки про нього,ні про що інше, але я всеодно не впевнена в ньому на всі 100% , тому я буду обережна з ним

М: Міль,ми будемо про це комусь розповідати?

Мі: не думаю що це хороша ідея

М: Жорік повинен знати,він мій найкращий друг але я не впевнений що йому це сподобається,але головне що ми разом,на все інше всеодно

Мі: ти правий, Судаковим можна розказати,вони нам не чужі люди,але давай не зараз,коли наші стосунки пробудуть хоча б тиждень

М: ти сумніваєшся в наших стосунках?

Мі: ні, але всеодно,я спішити не хочу — та кого я обманюю,звісно що сумніваюсь але кохаю...

Після цього всього ми пішли в наш котедж

Я сиділа у себе в кімнаті як тут до мене зайшла Ліза

Л: зайнята?

Мі: та не дуже

Л: хочу з тобою поговорити,як з подругою

Мі: так звісно

Л: короче,Мі я знаю про вас з Мішою

Мі: тобто?як?звідки?

Л: я бачила вас з балкону,я не чула про що ви там говорили чи ще щось,але не думаю що поцілунки з язиком для брата і сестри норм

Мі: там дуже довга та заплутана історія але сьогодні Міша запропонував зустрічатись
Л: Мілана я бажаю тобі тільки кращого але все ж таки він твій зведений брат,якщо батьки взнають вам кінець

Мі: я це прекрасно розумію,але я його кохаю,це та людина з якою мені приємно проводити час

Л: сонце це твій вибір,але все ж таки обдумаю цю ситуацію

Мі: добре, я прислухаюсь

Ліза пішла, чесно кажучи в той момент мені було однаково що буде від батьків і тд, я була закохана,і щаслива а це саме головне.

Можу впевнено сказати,ви дочекались! Нарешті!
Глави будуть виходити рідше тому що зараз мало часу на це,але буду старатись, більше про фанфіки в тгк:
🦋MUDRYK🦋