Кохання під забороною ~ Михайло Мудрик

nineteen

Мі: в нас просто загнали в глухий кут, я не хочу руйнувати мамине щастя тому варіант в нас тільки один... — я з сумом поглянула на Мішу

М: ні, будь ласка не озвучуй,я не хочу цього чути

Мі: ну а що ти пропонуєш робити?

М: в мене є ідея але мені здається що ти не погодишся

Мі: озвучуй

М: давай втечемо? поїдемо на відпочинок, візьмемо з собою Судакових

Мі: не сказавши батькам нічого?

М: а що ми маємо їм казати? ми кохаємо один одного а серцю не прикажеш,підемо проти їхньої волі

Мі: я не люблю втікати від проблем але якщо іншого варіанту немає то їдьмо

М: тоді я подзвоню Судаковим

Мі: але в мене є проблема, в мене немає з собою одягу,все залишилось в дома

М: повертатись туди не варіант, купимо тобі нові речі,домовились?

Мі: я не хочу щоб ти витрачав свої гроші на мене

М: це вже не важливо

я давно хотіла відпочити від цього всього, у мене почались канікули в коледжі а в Міши відпустка, ми нарешті зможемо побути разом але я забула про Кевіна... потрібно йому розповісти, я йому подзвонила та розповіла про те що ми їдемо з Лондона

К: ти впевнена що варто так ризикувати і йти на цю авантюру?

Мі: чесно кажучи я до кінця не впевнена... але я кохаю Мішу і в мене немає інших варіантів

К: ну як хочеш,це твій вибір, ти мені пиши та не забувай мене,бережи себе

Мі: добре,а тебе я точно не забуду,бувай

К: бувай

***

І знову мій телефон розривається від кількості пропущених дзвінків та повідомлень від мами, я їй написала що зі мною все добре та я на відпочинку з Мішою,вона з цим змирилась та перестала дзвонити

Л: які плани на сьогодні?

М: думаю можна поїхати на лижах покататись

Ж: не погана ідея

Мі: я не проти але я ще ніколи не каталась на лижах тому не впевнена що в мене вийде

М: я в тебе вірю і знаю що у тебе все вийде — Міша поклав свою долонь на мою та ми утримали 5 секундний контакт

Ж: Боже я не вірю що ти так легко піддався цим жіночим чарам — сказав Жорік з посмішкою

Л: так а ти взагалі мовчи, краще принеси мені раків, бо наша дитинка хоче їсти

Ж: слухаю шеф

М: ми готові — сказав Міша одягнувши лижі та всю потрібну одежу

Ж: ми теж

Мі: ну тоді ходімо,буду вчитись кататись — сказала я не дуже впевнено

М: кохана, в тебе все вийде — сказав Міша взявши мене за плечі та поцілувавши

ну що ж, перші декілька спроб справді були не вдалі але потім все почало покрвщуватись і я навчилась! ми з'їжали з дуже крутих гірок,було важко але я справилась!

Після нашого катання ми пішли у кафе випити кави щоб зігрітись,нам принесли
каву,Лізі латте, по її словам це дитинка захотіла латте, чесно кажучи мені дуже подобається спостерігати за вагітною Лізою вона така справжня та смішна

ми сиділи та пили каву з печево як тут я помітила що Міша кудись пильно дивився

М: Емілія? — сказав Міша дивлячись на дівчину,блондинку з блакитним очима,вона була доволі вродлива

дівчина повернулась та здивувалась коли побачила Мішу

Ем: Міша! що ти тут забув? — вона підійшла до нашого столика та сіла біля Міши

М: я тут з... дівчиною та з друзями,приїхали на відпочинок

Ем: ааа, зрозуміла,я теж приїхала на відпочинок

Мі: Михайло то можливо ти познайомиш нас з так званою " Емілією" — вона здалась мені дивною та підозрілою,хто вона взагалі така? чому Міша мені про неї нічого не розповідав?

М: так знайомтесь це Емілія, моя подруга,ми з нею познайомились в Америці коли я був на зборах,вона фотограф Челсі — Міша перевів погляд на мене — Емі, це Мілана моя дівчина, це мої найкращі друзі Судакови

Ем: приємно познайомитись — сказала Емілія спокійним тоном

ми сиділи та всі разом пили каву але ця Емілія... така дивна, вона дуже дивно дивилась на Мішу,начебто... закохана, не подобається вона мені

ось і в нас з'являється ще одна героїня,Емілія, що думаєте про неї?