— сумувала? — від цього голосу в мене пішли мурашки по шкірі,такий знайомий до болю голос...
я повернулась обличчям...і так,це був Міша,я була дещо... шокована але тільки но прийшла до тями я прибрала руки Міши
Мі: чому ти прийшов?
М: ми так давно не бачились... — говорив він розглядаючи мене
Мі: ще раз запитую, чому ти прийшов?
М: я хочу поговорити,вислухай мене
Мі: я не можу і не хочу тебе слухати,твій голос занадто болючий для мене...
М: Мілано... будь ласка дай мені шанс все пояснити
я просто пішла з тераси,я не можу його слухати,я пішла на кухню випити води, там була Ліза,та їй все розповіла
Л: Мілан, можливо ти зараз мене не послухаєш але,вислухай його,я його знаю довго,і він справді тебе кохав і я не вірю в те що він тобі ось так зрадив
Мі: ти що теж на його стороні?! здуріти можна — я взялась за голову
Л: ні і ще раз ні! я просто даю тобі пораду, вислухай його
Мі: я не знаю,справді... я така безпомічна —Ліза обійняла мене
Мі: так все, хватить плакати,я напевно поїду додому вже
Л: так,люба, їдь відпочинь
Мі: ще раз з днем народження,бувай
я їхала в машині та обдумувала все, можливо справді варто його вислухати?
я не знаю що робити... я вже жалію що побувала на тому дні народженні2:00 ночі
я сиділа в ліжку та тримала в руках телефон, я хотіла написати Міші...
я почала друкувати SMS :Мі: привіт,я подумала... я вислухаю тебе
М: привіт, тоді було б не погано завтра зустрітись в мене в дома, приблизно на 17:00,адресу ти знаєш)
Мі: домовились
його будинок навіював неймовірні спогади,і я так давно там не була... чесно кажучи я навіть сумувала за цим всім.
я виїхала,я дуже переживала,що він скаже? я не знаю... все так важко так заплутано
я приїхала до Міши. Тільки-но я зайшла у двір в мене зразу почались з'являтись спогади в голові, коли я перший раз приїхала до Міши,я це не забуду ніколи..
і є ще дещо,що я не забуду... зраду та скільки разів він розбивав мені серце.М: привіт,проходь — сказав Міша після того як я нажала на дзвінок
в будинку нічого не змінилось... все як тоді
ми сіли на кухні та Міша зробив чаю та почав розказувати
М: після того як ти поїхала в Лондон я не міг знайти собі місця адже я справді кохав тебе і я не пам'ятав нічого з того вечора в Лос-Анджелесі, до мене в кімнату зайшла Емілія та сказала що їй потрібно дещо розповісти,і вона розповіла що в той вечір нічого не було! я був провести мене до мого номеру,вона пішла зі мною та я зробив собі кави і ту ж каву пролив на неї,звідти і береться моя футболка,я вибачився та сказав щоб вона взяла мою футболку,а після того я пішов спати і нічого не було,та навіть хлопці з команди підтвердили що Емілія в той же вечір пішла до себе,засмучена
Мі: тобто нічого не було...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кохання під забороною ~ Михайло Мудрик
Fanfictionзвичайна 18-річна дівчина яка переїхала з мамою до її нового чоловіка та розпочала нове життя,але твоїм братом виявився він... (Схоже за сюжетом - "моя провина")