twenty three

208 12 3
                                    

— сумувала? — від цього голосу в мене пішли мурашки по шкірі,такий знайомий до болю голос...

я повернулась обличчям...і так,це був Міша,я була дещо... шокована але тільки но прийшла до тями я прибрала руки Міши

Мі: чому ти прийшов?

М: ми так давно не бачились... — говорив він розглядаючи мене

Мі: ще раз запитую, чому ти прийшов?

М: я хочу поговорити,вислухай мене

Мі: я не можу і не хочу тебе слухати,твій голос занадто болючий для мене...

М: Мілано... будь ласка дай мені шанс все пояснити

я просто пішла з тераси,я не можу його слухати,я пішла на кухню випити води, там була Ліза,та їй все розповіла

Л: Мілан, можливо ти зараз мене не послухаєш але,вислухай його,я його знаю довго,і він справді тебе кохав і я не вірю в те що він тобі ось так зрадив

Мі: ти що теж на його стороні?! здуріти можна — я взялась за голову

Л: ні і ще раз ні! я просто даю тобі пораду, вислухай його

Мі: я не знаю,справді... я така безпомічна —Ліза обійняла мене

Мі: так все, хватить плакати,я напевно поїду додому вже

Л: так,люба, їдь відпочинь

Мі: ще раз з днем народження,бувай

я їхала в машині та обдумувала все, можливо справді варто його вислухати?
я не знаю що робити... я вже жалію що побувала на тому дні народженні

2:00 ночі

я сиділа в ліжку та тримала в руках телефон, я хотіла написати Міші...
я почала друкувати SMS :

Мі: привіт,я подумала... я вислухаю тебе

М: привіт, тоді було б не погано завтра зустрітись в мене в дома, приблизно на 17:00,адресу ти знаєш)

Мі: домовились

його будинок навіював неймовірні спогади,і я так давно там не була... чесно кажучи я навіть сумувала за цим всім.

я виїхала,я дуже переживала,що він скаже? я не знаю... все так важко так заплутано

я приїхала до Міши. Тільки-но я зайшла у двір в мене зразу почались з'являтись спогади в голові, коли я перший раз приїхала до Міши,я це не забуду ніколи..
і є ще дещо,що я не забуду... зраду та скільки разів він розбивав мені серце.

М: привіт,проходь — сказав Міша після того як я нажала на дзвінок

в будинку нічого не змінилось... все як тоді

ми сіли на кухні та Міша зробив чаю та почав розказувати

М: після того як ти поїхала в Лондон я не міг знайти собі місця адже я справді кохав тебе і я не пам'ятав нічого з того вечора в Лос-Анджелесі, до мене в кімнату зайшла Емілія та сказала що їй потрібно дещо розповісти,і вона розповіла що в той вечір нічого не було! я був провести мене до мого номеру,вона пішла зі мною та я зробив собі кави і ту ж каву пролив на неї,звідти і береться моя футболка,я вибачився та сказав щоб вона взяла мою футболку,а після того я пішов спати і нічого не було,та навіть хлопці з команди підтвердили що Емілія в той же вечір пішла до себе,засмучена

Мі: тобто нічого не було...




You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Aug 06 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Кохання під забороною ~ Михайло Мудрик Where stories live. Discover now