Порятунок чи ілюзія?

Частина 17.

Тихий шум хвиль заспокоює та допомагає серцю повернути спокійний ритм, а мозок відключити.

Рейчел сиділа біля озера, був сонячний травневий день і легкий вітерець, він обдував її ніжне личко і розкидав волосся назад. На душі було спокійно.

Сльози висохли і здається, зеленоока вже перестала щось відчувати, вона перестала звертати увагу на все, вона просто пливла за течією.

На її колінах лежав блокнот, а в руках вона тримала олівець. Легкими рухами вона водила олівцем на папері, з часом на ньому почали з'являтися метелики. Кожен з них був повернений в різному напрямку.
Рейчел любила малювати метеликів, вони були для неї чимось прекрасним.

Минуло 17 днів як дівчина не бачила Хвана, це навіть більше, ніж вони були знайомі. Вона так само сумувала, але вже не звинувачувала себе, просто іноді замислювалася, чому він її залишив?

Стан прийшов у норму, Тео так само більше не з'являвся, востаннє це було чотири дні тому, наскільки вона пам'ятає.

Апатія поглинала дівчину цілком і повністю, позбавляючи її якихось почуттів, емоцій та інтересів. На пропозиції батька з'їздити кудись у його вихідний, вона відповідала, що їй все одно, хоч в основному і не хотіла їхати, але доводилося що б не засмучувати тата і не дозволити йому запідозрити щось.

Цей світ їй набрид, цілими днями вона сиділа вдома, зрідка виходячи в ліс на озеро, щоб подихати свіжим повітрям, помалювати і прийти до тями.

З кожним днем вона ставала все спокійнішою і байдужою, це не привід для гордості та й у принципі не дуже добре, але їй так було краще.

- Привіт - за спиною почувся голос. Він був знайомий, але дівчина не хотіла вірити, що людина якій належить цей голос стоїть зараз за її спиною.

Рейчел повернулася і побачила Харуку, свою колишню подругу. Її обличчя залишалося таким же спокійним, але вона не була рада її бачити.

- Привіт - з ввічливості відповідає зеленоока.

Харука ще кілька секунд простояла на тому самому місці, спостерігаючи за дівчиною, після чого повільними кроками попрямувала до неї.

- Можемо поговорити? - тихим голосом запитала чорнява.
На, що Рейчел киває головою в знак згоди. Харука підійшла і сіла біля дівчини.