Дух суперництва

Розділ п'ятий. Солодка перемога

— Яка перемога для вас є найсолодшою?

Мінхо замріяно підводить погляд догори, подумки повертаючись в атмосферу великого святкування після чергового трофею. Він може чути вигуки інженерів та механіків, які наввипередки біжать до нього, щоб першим обійняти свого переможця, він бачить перед собою сплеск феєрверків на свою честь і відчуває цей захват, коли у повітрі лунає скандування натовпу з його іменем.

Заради цього відчуття гонщики і приходять у цей спорт. Знати, що ти залишаєш своє ім'я в історії. Розуміти, що ти підкорив чергову трасу, поставив на ній власний підпис, запам'ятався великому світу як переможець. Справа не тільки у кубках і трофеях, які опиняються за скляними дверима шафи. Справа в емоціях, у відчутті власної перемоги та у тому, що ти показуєш цьому світу, що ти здатен на більше.

У цьому спорті немає меж.

— Та, яку вигризаєш, — відповідає Мінхо з посмішкою на губах. — Перемагати зі зручного першого місця, з величезним відривом або завдяки помилкам суперників — це класно, і багато хто вважатиме це майстерністю, це теж треба уміти. Але коли перемагаєш з невигідних позицій, коли стартуєш десь всередині пелотону, коли стратегія виявляється невдалою, але ти справляєшся з цим і показуєш результат — ось коли перемога справді відчувається перемогою. Це випробування. Наш спорт — це одне суцільне випробування, і перемагати у важкому бою, виходити з цього бою лідером — це набагато більше досягнення. Це оцінка твоєї майстерності і твоїх справжніх здібностей. Це те, як ти вмієш справлятися зі стресом, з відчуттям розпачу і зневіри. В цьому і полягає справжній сенс перемоги. Мати сильний, швидкий, потужний, конкурентоспроможний болід — це одна справа. Але за кермом будь-якого боліда сидить людина. Людина визначає, поїде він швидше чи повільніше, увійде в поворот вдало чи вріжеться у стінку. І коли перемагаєш у надскладних умовах — ось це те, заради чого ти прийшов у цей спорт.

* * *

Бахрейн, Сахір

Квітень

Неділя, день гонки

— Лі Мінхо! — кричить хтось із натовпу, коли Мінхо разом з Джісоном і Чоніном крокують до моторхоума. — Вітаємо з перемогою!

— Дякую! — Мінхо маше рукою до натовпу за огороджувальною стрічкою, а потім відчуває на плечі долоню Джісона, яке той стискає, поки ледь сам не вистрибує зі штанів від радості.