Дух суперництва

Розділ шостий. Just an incident?

— Чи є у гонщика Формули 1 страхи?

Мінхо закушує губу і обмірковує це питання. Звісна річ, коли ти змагаєшся на швидкості двісті п'ятдесят кілометрів за годину, страхи розмиваються, думки розпливаються, і ти намагаєшся фокусуватися на кермі перед собою, на трасі, на голосі свого інженера.

Але кожна гонка — це ризик. Це не тільки про стратегії та про боротьбу за лідерство, це також і у прямому сенсі слова ризик для життя. Швидкості боліду такі, що загальмувати іноді не вистачає часу, і ти ставиш на карту все, не тільки власну перемогу, а й життя.

І це настільки банально, що навіть лякає.

— Ми ж не роботи, — Мінхо знизує плечима. — Ми не машини, у кожного присутні емоції, переживання, страхи. Гонщик помирає двічі — коли закінчує кар'єру і коли настає справді смерть. Але найбільший страх — це коли ці дві події співпадають. Загинути на трасі — це страшно.

— Сучасна Формула 1 ставить життя та здоров'я гонщика у пріоритет, — промовляє Б'янка, і Мінхо супиться. — Очевидно, досвід попередніх років вчить цей спорт цінувати життя.

— Сучасна Формула 1 вже давно відійшла від старих регламентів, і будь-який елемент екіпірування гонщика, навіть його білизна — це продуманий до дрібниць захисний механізм. Так само і болід — його конструкція захищає гонщика навіть при найстрашніших аваріях, навіть якщо болід спалахне, відкриється вогонь, все одно, десятки внутрішніх механізмів, його оболонка не дадуть гонщику загинути.

— То хіба це не вселяє впевненості?

Мінхо неоднозначно пирхає. За стільки років він настільки встиг звикнути до питань про впевненість і страхи, але все одно він щоразу дивується світогляду звичайних людей, які ніколи не сиділи в боліді.

— Перед вашою мандрівкою літаком вас теж постійно запевняють, що авіатранспорт вважається найбезпечнішим видом, що конструкція літака зараз представляє собою надскладний механізм, і навіть у разі виходу з ладу двигуна літак можливо посадити. Вам проводять інструктажі, показують, як користуватися масками у разі розгерметизації, як вдягнути жилет і куди рухатися в разі аварійної сигналізації. Проте, хіба у вас немає страху перед польотом? Він завжди буде, адже одна справа — знати, що ти з усіх боків оточений цим захистом, але геть інша справа — бути в боліді, знати, що його хвостова частина горить, а ти заблокований у кокпіті. Вам не завжди вдасться обманути власний мозок. Страх — це нормально. Ненормально — коли ви нічого не боїтеся.