Красень та Чудовисько

I

Був собі, колись, багатий купець. Чоловік злий, жорстокий, але відважний. Після смерті своєї дружини, став ще більше жорстокішим і вибагливим до свого єдиного сина. В їхньому домі вічно панувала тиша, жодного галасу, сміху чи балачок.

У купця були три прекрасні кораблі, якими він дуже пишався. Одна звалася - Сирена, друга - Тритон, і найбільша в честь померлої дружини - Мері.

І з трьома повними кораблями, купець повертався разом з своєю командою, як раптом почалась буря. Величезні хвилі розгойдали корабель, негода розірвали вітрила і понищили на шмаття.

Підводне царство, де панувала тиша і голод, осяялося тисячами вогнів. Мері разом зі своїми коштовними скарбами - навіка потонула в океані.

Розорившись за один місяць, купець, його син та команда втратили, і дім, і друзів, і своє звичне життя, все те, що робило купця щасливим.

У великому трьох поверховому будинку був страшний галас, від криків купця - Натана, від військових, які витягували з дому всі коштовні і дорогоцінні речі з маєтку Веснінськи, люди купця, які намагалась вибороти хоч крихту тих дорогоцінних речей; і здається тільки тихі кроки, наймолодшого зараз у маєтку людини,  відбивались луною та тонули в омуті гучних звуків.

Натан з розпачем дивився, як його улюблений величезний годинник виносять з його маєтку. Злість, що вирувала в ньом, так і хотіла вирватись на зовні, але зараз так багато людей присутні, що він і пальцем не може поворохнути.

Один з носильників потягнув свої брудні руки до прекрасного корабля. Це була міні версія корабля ”Мері„, яка бережно була схована під товстим склом.

— Ні! Не смійте його чіпати! —  гаркнув Натан.

Злякавшись злого купця, носильник переключив свою увагу на стіл з прекрасними розфарбованими квітами.

З другого поверху почувся писк жіночки:

— О, ні! Не чіпайте нічого, бо очі вам повидряпую.

Це верещала Лола, нова жінка купця, його компаньйон і ще з часів Мері, була його людиною.

Спустившись на перший поверх, Лола обвела весь безлад поглядом і поманила двома пальцями своїх двох братів, які одразу ж підповзли до неї і почали сюсюкатись з нею.

— Вони зараз же все загребуть з цього дому! — заверещав старший брат.

— І нічого не залишиться, — верескнув інший.