Красень та Чудовисько

V

Натаніель довго не наважувався вийти з кімнати, боявся зайвий раз попадатись на очі чудовиську, але цікавість все ж таки сильніша за страх. Одягнувшись у новий одяг, який залишив чудовисько. Чорний камзол, штани і білосніжну сорочку.

Він вирішив піти оглянути, свою розкішну в'язницю у подареному одязі, але у всякому разі тут набагато краще ніж з батьком..

Проходячи великим зацвітним садом, Натаніель дивувався його величчю і красою. Очі цікаво бігали з одного кущика до іншого, допоки не натрапили на дивне дерево. Воно немовби мало сходи, які закликали залізти і роздивитись, що ж там унизу.

Боязко ступивши один крок, Натаніель хвацько взявся за товсту гілку і підтягнувся на одній сходинці. На інших сходинках було набагато легше здіймались, майже не застосовуючи сил.

Вилізши на сам верх, Натаніель бережно погладив гілку, міцно тримаючись. Його очі розширились, від далеких гір, які виднілися з-за лісу, вкриті сяючими сніговими покривалами. Їхні вершини здіймалися високо в небо, окутані крижаними хмарами, що повільно пливли над хребтами. Сніг на вершинах виблискував на сонці, мов розсипи діамантів, а в затінках ущелин він лежав у глибоких, незайманих заметах, надаючи горам особливої суворої краси. Різкі контури гір стояли на тлі ясного блакитного неба, підкреслюючи їх велич та нездоланність. А ліс, як оберіг, охороняв замок і його територію.

Повернувшись корпусом до замку, Натаніель тремтячим голос прошепотів, щось нерозбірливе. Він би так ще довго простояв, але з долу доніся шелест, який сильно налякав парубка. Натаніель опустив голову, длякрас вчасно, аби побачити маленького оленя, який біг у сторону дерев.

Раптово оленятко зупинилось і повернуло голову до Натаніеля.

Хлопець дивився у великі очі тваринки, у його власних очах відображалась цікавість. Він обережно спустився і акуратним кроком пішов у сторону оленя. Він знову драпанув, Натаніель вже бо хотів розвернутися в іншу сторону, але олень знову зупинився і вичікувально дивився на хлопця.

Натаніель озирнувся навкруги, нікого не побачивши він знову ступив пару кроків до оленяти. Той же дочекавшись, коли хлопець дійде до нього на достатню відстань, знову продовжив бігти, не залишаючи Нату ніякого іншого виходу, як також бігти за ним.