Красень та Чудовисько

II

Їм знадобився час, щоб звикнути до нового життя, хоча в Натаніеля здається все тільки погіршилось ще більше. У перші ночі він не спав, прислухаючись до незнайомих,  незвичних звуків села, з якими він плутав кроки Натана.

Потім під наказом Лоли, він впорядковував сад і перетворював невеличкий будиночок на затешне місцечко для проживання п'ятьом осіб.

— Мене лихоманить, — сказала Лола, махаючи віялом собі в обличчя.

— У мене зморшка, — вигукнув молодший брат Лоли. Він сидів перед дзеркалом і розтягував своє обличчя, аби приховати в такий спосіб не потрібну йому лінію.

— АААЙ, тут всюди ця комашня, — сказав цього разу страшний брат Лоли, відганяючи від себе брудних і ненажерливих мух й інших дратуючих літаючих комах.

Лола видихнула і повернулась до стіни, де почала креслити палички ще від тоді, як вони приїхали сюди.

— Місяць, як ми живемо в цьому пеклі. Тут і помремо, розірвані хижими тваринами, — трагічно сказала жінка і накрила рукою обличчя. 

— Спускайтеся! — долинув голос з першого поверху.

— Натаніель, — буркнув молодший Малькольм.

— Мене аж нудить, — відказала Лола, але врешті підвелась з допомогою старшого брата, — Так би і втопила його.

— А я закопав би його на городі, — сказав старший, відмахуючи руками від себе комах.

Поки Натаніель приготував для всіх їсти, троє надоїд спустились і врешті-решт вмістились на свої кріслах, очікуючи, коли прийде Натан і вони з його дозволу, нарешті поїдять.

На диво, як тільки Натаніель згадав подумки про батька, двері відчинилися і в середину зайшов чоловік, пройшов до свого стільця і сів. Всі очі були направлені на нього, але чоловік все ніяк не торкнувся ложки, яка лежала збоку.

— Сирену знайшли, — випалив чоловік беручи ложку в руки.

Єдиний хто здригнувся був вісімнадцяти літній Натаніель, його пальця намацали підвіску в кишені, яку йому відав конюх. Спершу хлопець подумав, що це подарунок від нього, але як тільки роздивився саму підвіску одразу зрозумів, що це належало його матері.

— Корабель прибило до берега, — продовжив Натан. — І тепер він у порту.

— Товар вцілів? — поцікавилась діловито Лола.