Рівень доступу: D

17 1 0
                                    


      Нервово трясучи ногою, я підпер бокову стінку ліфта плечем.

      Майже всі мої звіти повертались для виправлень та доробки. Вже не кажучи про те, що ганяв я за кавою по десять разів на день з Олівером. Яке, в біса, підвищення?

      Картка звично прокручувалася в пальцях, відволікаючи від наростаючого тиску в грудях. Тепер я буду секретарем? Що ж роблять секретарі? Чи буде інструктаж? Правила? Новий розклад?

      Чим більше я думав, тим частіше починав дихати. Ще цього не вистачало.

      Короткий дзвінок одразу вирвав мене з думок. Двері відкрилися, і я... трохи прийшов до тями.

      Офіс майже не відрізнявся від того, до якого я звик. Тільки білі гіпсокартонні стіни відділяли кожне робоче місце від зайвих очей. В іншому ж, ті самі столи, ті самі білі чашки, і ті самі дряхлі компи.

      Знайти своє місце було нескладно, бо воно було єдине вільне. Колеги віталися неохоче, але мене цікавило не це.

      Як тільки екран загорівся, стало очевидно, що тепер я саме той, хто відправляє неготові звіти назад на доопрацювання. Дивно. Я ж сам писав їх погано.

      Погляд зачепився за документ у нижньому ящику столу.

      «Перевірка, сортування, відправка, звіт». Обсяг робіт став зрозумілим. Серед паперів я знайшов правила сортування й написання кінцевого, єдиного за день, звіту. Нарешті, ніякої постійної писанини.

      Дев'ять відділів для сортування та купа папок, підписаних єшками. Звіти про затрати — у фінансовий, з зіпсованими речами — у закупівлю, баги в програмах — IT-відділ.

      Маркетинг, продажі, кадри, внутрішня логістика. Найпустішою коробкою завжди була юридична, а найцікавішою — зв'язок із громадськістю, або, якщо простіше, відгуки. За кілька днів я запам'ятав їх усі.

      Вчорашні паперові звіти єшок сортувалися вручну, а ось перевірки протягом дня йшли електронно.

      Спочатку я читав усе це серйозно, наче воно мало якийсь сенс: помилки в пунктуації, орфографії або змісті. Але потім, коли отримав план робіт, у якому було зазначено мінімальну кількість повернень, я почав докопуватись до будь чого. Написав не час, а частину доби? На виправлення. У фінансовому звіті забув дописати, чи йшов того дня дощ? Повернення. Використав слова, які мені не подобаються? Пиши ще раз.

РічWhere stories live. Discover now