Мистецтво тонкої грані. Піковий туз

Храм Світло ночі

Поки деякі маги «Обсидіанової зорі» зализують рани, деякі врешті-решт почали наближатися до Чортового лісу, а деякі обдумують як вони пробиратимуться крізь гущавінь, щоб не згубитися в непроглядній пітьмі зарослів, гільдія «Піковий туз» у всій своїй величі, що складається з сорока магів С рангу, чотирьох – В та майстра-ангела, уже рискає в храмі Світла ночі. Але поки що тільки у залі із саркофагами.

Вхід у храм стережуть троє друїдів у характерних для них темних плащах з накинутими картузами, у тіні яких можна зрідка побачити лисячий оскал із хижими очима. На даху сидять два дроу, що очей не спускають з глибини темряви лісу. Вони сидять нерухомо, наче це були не живі істоти, а кам'яні фігури.

Храм побудований з нефом овальної форми, що розташовується між двома рядами колон. На фасаді красується арка з пишними орнаментами із штучного мармуру. Вона утворює вхід. По боках на стінах виступають колони з розкішними капітелями, які відіграють роль своєрідних контрфорсів, прикрашених пілястрами. Дах зроблений з переломом, оздоблений попереду та позаду люкарнами, на яких і тримають свій пост дроу. Видно, Визволителі обожнювали пишноту.

Територію просторої зали, де знаходяться саркофаги з померлими главами роду Баградіель, зайняли інші тридцять п'ять магів, більшу частину яких складають люди, а також четвірка найсильніших, які під чутким керівництвом майстра шукають Охоронця. Чим вища основа, на якій розміщується труна, тим поважнішим та сильнішим був маг. Саркофаги виготовлені з дорогоцінних металів та прикрашені різними незрозумілими розписами. На них написані імена тих, хто зайняв зручне, але темне місце в труні.

Стеля оздоблена фресками, а стіни розписані визначними історичними подіями, які зробили цей світ таким, яким він є.

Рітолі, брати-люди та Мейсон обнюхали кожен куточок у храмі, обійшли територію радіусом п'ять метрів навколо будівлі, особисто познайомилися з попередніми главами роду Баградіель і переконалися, що вони більше не дієздатні, але так нічого путнього й не знайшли. Вони навіть додумалися пошукати в саркофазі, що стояв на найвищій опорі. Але там лежать лише мощі першого голови роду Баградіель, дорогоцінний меч, залишки одягу, перстні з кількома каратами. У Турна вже почали здавати нерви, адже годинничок тікає, приближається час Білої ночі, а вони ніяк не просунулися в пошуках заповітної кімнати з моменту їхнього прибуття в храм.