Мистецтво тонкої грані. Піковий туз

Aмapaнт

Крім того, що приміщення й так поросле корінням, подекуди вкрите льодяною глазур'ю та присиплене скляними осколками, тепер там ще повиростали кристали, з'явилися пробоїни та тріщини. Найдивніше те, що статуя досі неушкоджена, хоч вона й створена кількасот років тому. Жодної тріщинки, жодної павутинки, жодного відваленого камінця.

Четвірка найсильніших Пік проти однієї із найсильніших команд гільдії «Обсидіанова зоря» і Фора вирішили продовжити нещодавній бій. Та зараз маги «Пікового туза» мають перевагу: досі вони боролися, ні, точніше буде сказати намагалися зловити фею, а їхні опоненти – хтось бився із альфінами, хтось проривався крізь хмару Темних. Сили трохи не рівні, однак, ніхто не збирається поступатися.

Схоже, що Турна цей бій цікавить тільки як глядача. Старий зовсім не хоче, аби його помітили, не кажучи вже про його участь. Тому він вирішив зайнятися пошуками феї, та непомітно це зробити в нього не вийшло. Бастет почує шурхіт на відстані п'яти кілометрів. Пантера прудко стрибнула на ангела. Незважаючи на свій вік, старий стрілою шмигнув убік, а під лапами есклеймора хаотично розрослися тріщини по кам'яній підлозі. Бастет швидко побігла на Турна, однак, їй перешкодив друїд.

Магічні корені обхопили тулуб пантери і відкинули в стіну. Несс вирішила віддати борг замість Бастет – дівчина атакувала друїда «кігтем». Мейсона відкинуло на демонесу, від якої відбивається вимучений Фор. Йому явно не вистачало уроків з розподілення мани та збільшення витривалості.

Мелісу з Астароном з двох боків затиснули скляні маги. У дівчини серйозна магія, але в замкненому просторі, де все може зруйнуватися в одну секунду, особливо не попідриваєш. Астарону іноді доводиться рятувати як себе, так і Мелісу. Правда, ці двоє ще час від часу міняються противниками, але задачі то не полегшує.

Майстер Турн продовжив розглядати приміщення. Особливо його цікавлять балки під стелею. У нього за спиною з'явилися великі білі крила. Коли маг може навіть частково перетворюватися, – це ознака потужної сили. У цій напівтемряві крила ангела, здається, світяться чистим сяйвом. Старий підлетів під самий верх, але ніякого світіння, ніяких рухів, ніяких звуків, окрім бою, він не чує. Якби не одне «але»...

Саме таке затишшя й видало фею. Як він раніше цього не помітив? Потрібно було лише побачити картину зверху. Якщо дивитися звисока, то знизу є лише одне місце, яке не зачіпають атаки, - статуя Охоронця. Утім, четвірка його одногільдійців перевірили статую, та й під стелею Венери теж немає. Можливо, фея стала невидимою і сховалась десь біля сфери. Можливо, вона непомітно покинула таємну кімнату і вже десь далеко. Можливо, третє око на лобі Нічного звіра не тільки для краси. Ангел швидко метнувся до верхівки статуї.