OBSESSION / ОДЕРЖИМІСТЬ |18+

9. Зміни

Автор

‼️Пишу на початку бо в самому кінці розділу це ігнорують. ‼️
Отже від вас прошу лише дві речі це:
1. Коментарі, але будь ласка не пишіть мені щось по типу: (коли прода, продовження, давай наступну главу, і так далі щось в такому дусі.) я чекаю справжніх коментарів, справжніх емоцій, справжніх думок. Я чекаю вас врешті решт! Мені хочеться читати "що ви думаєте з цього приводу", або "з цього рішення головного/ї героя/їні", "ситуації" те що відбувається в цьому розділі. Не соромтеся писати те що думаєте! Коментарі на те і коментарі щоб автор зміг почути і вашу думку та емоцію.
2. Зірочки. Будь ласка не ігноруйте цього! Це також важливо, це просуває книгу, це доводить те що я не дарма витрачаю свій час... Тож я сподіваюсь на те що ви не проігноруєте це знову, і все ж таки зрозумієте що це як не як дуже важливо ❤️
А зараз приємного читання :

Елеонора

Після того, що сталося, Ребека відвела мене до кімнати, де я намагалася все зрозуміти.  Що я зробила не так, щоб його очі так сильно палали бажанням вбити?  Можливо я щось сказала не так?  А якби я залишилася там, убив би він мене?  Ця людина не здорова, у неї явно проблеми з агресією... 

Я лягла на ліжко скрутившись калачиком, можливо я засну і не згадаю про це? Саме так, я гадаю сон допоможе мені забути.

* * *

Голова болить, а горло сухе, але я все ще пам'ятаю його слова.  "не давайте їсти, доки  вона сама не попросить".  Цього не буде я краще помру ніж проситиму у вбивці воду та їжу.

Я розплющую очі та намагаюся зосередитись де я.  Це точно не та кімната, в якій я заснула.  Я озираючись і на мене накочує страх.  Це - його кімната... Боже мій, як я тут опинилася? 

Швидко вставши з ліжка я прямую тихими але великими кроками до дверей, як тільки моя рука торкається дверної ручки мене повертають та притискають до стіни.  Мої очі зустрічаються з вугільними очима.

- Намагалася втекти непоміченою?  - грубо проговорює він і щось прохолодне одразу  крапає мені на груди.  Я піднімаю погляд і розумію, що у цього чоловіка мокре волосся.  Чому воно мокре?  Я ковзаю поглядом у низ і... Прокляття.! Двічі прокляття! Він голий... Тобто... на його стегнах низько обгорнутий рушник.  І це все... Мої щоки червоніють і я щосили намагаюся не дивитися на нього.  Так він привабливий чоловік та це все, що можна сказати про нього.  - Дивися мені в очі ангел.  - я не дивлюся. Не слухаюся. Як би це смішно не звучало, але саме зараз - я соромилася.