Пролита Кава

2

Твій ранок почався з гупання сусідів зверху - знову той малий буянить - пронеслося в тебе в голові, ти спробувала ще раз заснути, але нічого не вийшло. Ти встала з ліжка і відправилась на кухню, там ти зробила собі каву і згадала про Миколу - треба буде ще раз вибачитись - промовила ти про себе і продовжила дивитись на ранкове місто, яке тільки прокидалось. Деякі бігли на роботу, деякі гуляли с собачками, а деякі ходили за ручку...

Минуле

- Сонечко, вставай - прошепотів тобі на вухо Паша.
- Ну нііі, я хочу ще спати - протягнула ти і знову закуталась у ковдру.
- Вставай давай
- Яка зараз?
- Девʼята - промовив хлопець
- Добре, встаю - сказала ти і сіла на ліжко, після чого Павло поцілував тебе.
- Люблю тебе
- І я тебе. Ми ж підемо прогулятись?
- Зараз?
- Так, чому ні? Там сонечко світить та тепло, а по дорозі можна буде зайти до Віки на каву.
- Добре, збирайся тоді - він поцілував тебе у щоку, після чого ти встала і почала збиратись.

Ви вийшли на вулицю, та стали бродити вуличками вашого міста, як і домовились ви зайшли на каву до твоєї подруги. Ви посиділи там недовго і вирішили йти до дому.

Зараз

Відірвав від цих думок тебе дзвінок у двері, ти пішла відкривати, там стояла твоя подруга. Ти була трохи в шоці, але пропустивши її, ти пішла за нею на кухню.

- Я з таким хлопцем сьогодні познайомилась - сказала твоя подруга з усмішкою на обличчі.
- Тааак, я слухаю, все у подробицях будь ласка.
- Він прийшов у кафе, такий карний, я прям не можу, запитав як мене звати, попросив номер телефону...
- І ти дала?
- Так, чому ні?
- А номер? - промовила ти і почала сміятись.
- Ти нормальна взагалі? - Віка теж почала сміятися, але вашу приємну бесіду перервав дзвінок.
- Вибач - сказала ти і взяла в руки телефон.
- Все нормально. Хто телефонує?
- Невідомий.... Може....
- Ні, це не може бути він, просто відповідай.

- Так, слухаю - промовила ти трохи насторожено - так, це я, все правильно - відповіла ти, в цей час твоя подруга дивилась на тебе з нерозумінням - Що?? Серйозно? Так звісно я буду, добре, о 16.00 правильно? Так, допобачення - ти поклала слухавку і подивилась на подругу.
- Що трапилось?
- Мене взяли! - промовила ти і почала стрибати від радощів.
- ЩО? О Господи, Вітаю!! - Віка одразу підійшла до тебе і обійняла - це так круто, тепер будеш бачити свого Шапаренка кожен день.
- Ти знущаєшся з мене? - сказала ти і сердито подивилась на подругу.
- Так само як і ти наді мною - сказала Віка і посміхнулась, після чого ви почали сміятись.