Пролита Кава

11

Коля провів тебе до твого номеру після чого ти промовила неочікувано для нього пропозицію.

- Може ти залишися у мене хочаб на годинку? - сказала ти і подивилась на хлопця який стояв у повному шоці.
- Так, звичайно - відповів він після чого ви разом зайшли в номер.
- Ти не подумай, просто я не хочу залишатися на одинці, треба з кимось поговорити... звичайно якщо ти не проти - промовила ти й сіла на ліжко.
- Добре, я все розумію - сказав хлопець і присів навпроти тебе, він перевів свій погляд на твої ноги.  Микола зняв взуття з твоєї правої ніжки, а потім і з лівої, ти лише спостерігала за рухами хлопця.
- Дякую - відповіла ти після того як він сів біля тебе на ліжку - якщо що, я тебе тут не тримаю і ти можеш піти коли захочеш, просто я не хочу навʼязуватися.
- Все в порядку, я ж бачу що в тебе з настроєм щось не так. Тим паче ти з самого ранку виглядаєш втомленою та виснаженою.
- Є таке.... Я просто втомилась, навіть не фізично, а морально, просто хочу все обдумати та обговорити - промовила ти та відвела погляд в стіну.
- Я також хотів поговорити, ще давно - сказав хлопець на що ти повернулась до нього - я не знаю з чого почати, але ти мені подобаєшся - від цих слів ти була шокована, але слухала що хлопець каже далі - я навіть сам не знаю як я закохався в тебе, після того як ми врізалися в коридорі ти не виходиш у мене з голови. Я хочу кожного дня дивитися на тебе, на твою посмішку та в твої прекрасні очі, хочу обіймати тебе постійно і просто бути поряд... - закінчив казати Микола, а ти сиділа і дивилась на нього та обдумувала всі його слова. Він в свою чергу перевів погляд у стіну, а ти продовжувала дивитись на нього - мені аж легше стало - тихо сказав Коля після хвилинної тиши.
- Я навіть не знаю що казати - нарешті промовила ти та побачила що хлопець дивиться на тебе.
- Просто скажи чи відчуваєш ти щось до мене?
- Так... ти теж мені подобаєшся і дуже, але я не впевнена чи готова я до відносин, чи готова я комусь довіритись - сказала ти і відвернулась від нього.
- Глянь на мене - промовив Микола після чого ти зробила те що він сказав - слухай, я дам тобі стільки часу, скільки тобі потрібно.
- Дякую... - сказала ти після чого ви декілька хвилини сиділи в тиші обдумуючи всю вашу розмову.
- Я напевно піду - нарешті перервав тишу хлопець та встав з ліжка. Ти зробила те саме, ви разом підійшли до коридору - Надобраніч - промовив він коли взувся та глянув на тебе. Ти в свою чергу встала на вшпиньки та поцілувала Миколу в щоку, чого він явно не очікував, на його обличчі одразу зʼявилась посмішка.
- Надобраніч - сказала ти коли відійшла від хлопця, ти так само посміхнулась йому після чого він вийшов з твого номеру та закрив двері.