Пролита Кава

9

Коля

- Навіщо нам спускатися об 11, якщо вони всі приходять пізніше? - запитав Влад коли втомився чекати.
- Для того щоб ніхто не запізнювався - відповів на його питання Андрій.
- А я згоден з Владом, викликати нас на дві години раніше це занадто - промовив Вова Бражко.
- Ось, ми б краще відпочитли і сил набралися - продовжував Влад.
- Ну давайте побалакаємо про це з ними - приєднався до розмови Денис.
- Шап, побалакаєш з Т/і? - запитав у мене Вова.
- Чому я? - відповів я зробивши дуже незадоволений вигляд.
- Тому що вона подобається тобі - додав Андрій.
- А це тут до чого? - продовжував я.
- Тому що для тебе вона зробить все - сказав Вова від чого я був у шоці.
- Опа, так ви що разом? - запитав Бущан коли почув нашу розмову.
- Ні - коротко відповів я.
- То запроси її кудись, подаруй квіти і все таке - дав мені пораду Андрій.
- Я знаю що мені робити.
- Так, все, відчепіться від нього, я попрошу Т/і і все - промовив Денис.
- Дякую - сказав я подивившись на нього - одна нормальна людина тут - додав я після чого отримав подушкою по голові від Андрія.

Далі ми почали трохи біситися, ми дралися подушками, але тривало це не довго, ми почули голос Шовковського після чого пішли в автобус. Т/і сіла спереду біля Лідії, а я з Владом прям позаду них. Коли ми приїхали пішли в роздягальню готуватися до гри, як завжди Т/і пішла кудись з іншими. Ми трохи посиділи в родгязальні після чого вийшли на поле і почали розминатися, зробили невеличке тренування після чого повернулись у роздягальню, бо пішов дощ, а ми не хотіли промокнути раніше за гру. Ближче до початку до нас знову прийшли Т/і з Лідією, але в цей раз вона підійшла до мене щоб поговорити.

- Привіт. Готовий? - запитала вона підійшовши до мене ближче.
- Привіт, так - відповів я і подивився в ці зелені оченята за якими я сумував.
- Я хвилююсь за вас, що ви там замерзнете.
- Все буде добре. Іди сюди - промовив я після чого обійняв її, а вона мене у відповідь. Я знав що деякі хлопці дивляться та Лідія не спускає з нас очей, але мені було важливіше обійняти її, ніж думати про інших. Ми простояли так приблизно хвилини після чого ми відішли один від одного.
- Успіху вам - сказала вона перед тим як піти разом з Лідією.

  Як тільки вони переступили порог роздягальні як до мене підійшов Влад і щось сказав з приводу цієї ситуації, але я його не слухав. Через пів години ми вийшли на поле і почалась гра, з дощем трава стала мокрою від чого ми ковзали по ній. Ми всі багато разів падали, але нам вдалося виграти 3:1, це завдяки тому що ми тренувалися в таку погоду, ми вміємо грати під дощем, що не скажеш про поляків. Повернулись ми у роздягальню у гарному настрої, ми святкували нашу перемогу, доречі я забив другий гол, перший забив Ярмоленко, а третій Бражко. Коли ми всі переодягнулися вийшли у коридор де вже була вся наша команда, вони почали нас вітати. Т/і також стояла серед них, але я бачив як вона хотіла підійти до мене, але було багато людей, ось нарешті вона підходить і налітає з обіймами. Від цього я був трохи шокований, але все одно обійняв її.