Секрети нічого міста

Розділ 12: Після Бурі

Світло, що заповнило лабораторію, нарешті розвіяло темряву, і демони, що нападали на них, зникли, залишивши лише запах диму і відчуття перемоги. Вікторія, Анна, Олександра і Сашко стояли, утворюючи коло, їхні серця битимуться в унісон, а в очах світився вогонь рішучості.

“Ми зробили це!” — вигукнула Анна, її голос звучав з захопленням і полегшенням. “Ми зупинили їх!”

Вікторія відчула, як усередині неї нарешті знялося напруження. “Але він не зник назавжди. Цей чоловік ще може повернутися,” — сказала вона, зосереджуючи увагу на тому, що їхня перемога ще не остаточна.

Олександра, що все ще тримала в руках книгу, що стала їхнім щитом у цій битві, кивнула. “Можливо, ми можемо знайти спосіб його зупинити назавжди. Нам потрібно більше знати про його минуле, про те, звідки він взяв свої сили.”

“Ми повинні залишити це місце,” — промовив Сашко, озираючись на зруйновану лабораторію. “Тут більше немає безпеки, і я не хочу ризикувати нашими життями. Можливо, ми можемо знайти нове місце, де зможемо дослідити все далі.”

Вікторія знала, що їхня подорож лише починається. “Я з вами. Ми разом, і разом ми зможемо подолати будь-які труднощі.”

Вони вирушили вглиб нічної темряви, залишивши за собою лабораторію, яка стала символом їхньої боротьби. У кожного з них були спогади про те, що сталося, і хоч спочатку здавалося, що темрява перемогла, вони знали: їхня дружба була сильнішою.

На горизонті світив місяць, висвітлюючи їхній шлях. Вікторія згадала про свої жертви, про те, як кожен із них готовий був ризикувати, і відчула, що їхнє єднання — це те, що дало їм силу.

“Ми будемо готові,” — сказала вона, впевнено крокуючи вперед. “І я вірю, що зможемо знайти спосіб подолати його раз і назавжди.”

З кожним кроком вони відчували, як їхня рішучість зростає. Світло, що виникло в лабораторії, залишилося з ними, як нагадування про те, що навіть у найтемніші часи надія завжди існує.

Коли вони рушили далі, Вікторія оглянулася на своїх друзів — їхнє обличчя світилися силою, яку вони отримали один від одного. Вони могли зіткнутися з будь-якою небезпекою, якщо залишалися разом. І в той момент Вікторія усвідомила, що справжня сила магії полягала не лише в ритуалах або заклинаннях, а у вірі один в одного.

Вони покинули те місце, але їхня історія ще не закінчилася. Нові пригоди чекали на них попереду, і хоч дорога могла бути небезпечною, вони знали, що разом зможуть подолати всі виклики.

І так, з новою надією і рішучістю, вони пішли далі в ніч, залишивши за собою темряву, що зникала в далині.