на мольберті твій портрет,
мальований фарбами,
в кімнаті дим від сигарет,
народжений устами.
а за вікном літають птиці,
що в теплий край тримають путь,
а на душі як у темниці,
і там кохання не знайдуть.
портрет на мене спогляда,
спостерігають його очі,
я викину його з вікна,
й спалю в вогнях опівночі.
потрет пала,
пала й моє серденько,
ти - смерть моя,
й моє натхнення.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
PoetryЗбірка версифікаторських віршів Невідчуте черствою душою кохання і фальшивий біль її порожнечі хахаха
