довиривай з душі пусті троянди,
як кров, що на ранах пеклась,
запиши на листочку десь правду,
в душі глибини її заховай.
тримай там цю правду,
до пори-до часу,
почекай доки сонце зійде.
зацілуй рану,
порожню, прекрасну,
що із нею колись розцвіте.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
PoetryЗбірка версифікаторських віршів Невідчуте черствою душою кохання і фальшивий біль її порожнечі хахаха
