і круглий свій тримається на плечах,
на чиїйсь втомленій і зігнутій спині,
і всі бої, проведені на мечах,
це наша втрата на чужій війні.
немає сил уже чогось шукати,
якуюсь правду, відповіді ті,
бо краще нічого в житті цім не мати,
ніж все утратить на склянім мості.
загублені душі блукають в раю,
у пошуках винних, в плутанині зла,
та ніхто із них ще не знає,
що змішалася правда, її вже нема.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
PoetryЗбірка версифікаторських віршів Невідчуте черствою душою кохання і фальшивий біль її порожнечі хахаха
