План на веселі канікули

☀️Розділ 16☀️

Хахахаха,бухаєм!
-Сабріна схаменися!
*З чого все почалося*
Ранок. У вікно заглядало сонце і нагрівало мою просторну кімнату. Згодом воно стало дуже яскраве і тому від його ласкавих та теплих променів я пролупила свої заспані очі.
Відкривши очі я побачила Тімошку, який солодко спав на мені. Через це я не хотіла вставати, щоб не тривожити кошеня і тому залізла у ВК.
Опа-ча Христя онлайн.Треба щось їй написати.
-Привіт.
-Привіт.
-Як ділишки?
-Нормально, а в тебе як?
-Нормась.-кстаті, а що ти робиш сьогодні ввечері?
-Нічого, а ти?
-Ну є в мене одна ідея, надіюся ти не будеш проти?
-Ну залежно яка...
-Окейушки, я вот що придумала, треба сходити в клуб.Ну як, ти згідна?
-Ну..я не знаю, треба подумати...
-Блін, Христя не тягни резину!
-Ладно, ладно я згідна.
-Ура!А якщо з нами підуть Антон та Рома, то ти не будеш проти?
-Не буду, навпаки згідна!Вони ж наші друзі, як я можу бути проти? Сабрін.
-Ну, не знаю...
-Ех ти "відьмочка" )))
-Еее, мені це не подобається, коли мене так називають, бо це нагадує на мультфільм "Сабріна маленька відьмочка". Тара-та-тара С-А-Б-ІІІ-Н-А....хахаха
-Чомусь я не здивувалася.А коли тебе так називає Антошка, то ти нічого не говориш :) напевно це любов.хіхіхі-написала Христя.
-Да ну тебе!Я його не люблю і я точно знаю, що він мені не пара.Тим більше він бабнік.
-Ну і що, але може він любить тільки тебе?
-Пф мрій, мрій.-так, все хватить давай збирайся і приходь до мене. Ок?
-Добре.Уже біжу і спотикаюся.
-Ага, дивися не впади, а то подушку ніхто не підставить.)
-Бука.
-Стараюся)
-Папа подруга.-написала я.
-Дозустрічі злюка-бобер.
Я вийшла з ВК і згодом знову заснула.
Коли я проснулася, то почула такі слова...
-Мы опоздали она уже не дышит!
-Пф,хахаха!
-О проснулася, а то ми думали, що тобі каюк.
-Не дочикаєтеся "обормоти".
-Ладно я мушу залешити вас самих, бо біжу до Діми.-сказав брат.
-А що сталося?-поцікавилася я.
-Да в нього "горе" його дівчина кинула.
-А ну якщо так, то біжи, а то ще не встигнеш.
-Ех Сабріна нема в тебе ні каплі добра, нахалка ти!
-Ой, на себе подивися.
-Ладно я пішов, мене не чикати.
-Ніхто і не збирався...
-Гуд бай Стас.
-Бай Антоха.(потім він підійшов до Антона і щось почав шиптати йому на вухо)хахаха жесть, а я не знав.-сказав Антонушка.
-Ну, а то.-брат посміхнувся і пішов.
-Кхм, кхм, що він тобі такого сказав?
-Це таємниця, яку тобі не треба знати.
- Чево?Я щось не зрозуміла...ти що взагалі здурів?Чи страх втратив "картошечка"....
-Ой,ладно, я піду вниз до котика, а то напевно він там скучає-і "п'явочка " "лунною походкою" направився до виходу з кімнати.
-А ну стій зараза!!!!
-Ааааа, спасіть!-прокричав Антон і вибіг з кімнати.
-Тобі вже нічого не допоможе, повір мені!
-СПАСІТЬ!!!-закричав "тюлень".
-БУ-ГА-ГА!
Потім ми побігли на кухню і почали бігати навколо стола.Але я схітрила і залізла на стіл,та кинула в нього яблуком,а потім накинулася на нього,і тут ми разом впали на підлогу, вот блін, як назло в цю хвилину заходе в будинок Христя, з словами:
-Ой сорянчик, що вам помішала, я вже іду, а ви продовжуйте...
-Стій, сучка!-і я кинула в неї яблуком, яке котилося до мене.
-Ауч, больно!Ну все тримайся, вона підняла яблуко з підлоги і кинула його в мене, але попала в "картошку".Потім ми 3 почали кидатися тим 1 яблуком та ховатися за меблі, щоб не получити в голову, прям війнушка якась в нас вийшла, а яблуко, то граната.
Потім нам це надоїло, ну і ще ми згадали слова батьків «Їжою не можна кидатися».Бла бла бла.
Ми розкинули свої кості на диван, та включили тєлік, але нічого шедеврального на даний момент не було.
-Блін вот невезуха, я отвічаю.
-Сабрін схаменися, а доречі ти Ромі сказала про клуб?<----слова Христі.
-Який клуб?Ви про що?-запитав Антон.
-Не важливо це не твоє діло.
Христина закотила очі, а потім повернула голову на 90 градусів до мене.
-Що? Щось не так?
-Не так Сабрін, чому ти не сказала їм про клуб?
-Ну я була зайнята, але зараз звільнилася, та вирішила розказати їм про те, що вони мають робити ввечері.
-Я вибачаюся пані Сабріна, але хто сказав, що я погоджуся проводити разом з вами ввечір?
Я схватила Антоху за вухо і потягнула його до себе, а потім прошепотіла "А тебе мій дорогий ніхто питати не буде"Смікаєш дружок?
-Так, так я зрозумів, відпусти, а то боляче.
-Бідолашка, може тебе, ще поцілувати, як маленьку дитинку там де болить.-запитала з сарказмом я.
-Поцілуй, я не проти.-і він посміхнувся.
-Фіг тобі, забагато хочеш.
-Хіхіхі хватить тут вам фліртувати.
-Що? Яке фліртування?Я тут вроді би його підйобую, а ти тут таке заявляєш."Фліртування"теж мені.
-Да ладно вам двом не смущайтеся.Продовжуйте, а я піду Ромі скажу про клуб.
-Іди скажи.Але нічого лишнього не ляпни.
-Пф,слухаюся капітан Сабріна.
-Ага, шуруй давай.
Коли подруга вийшла з кімнати, то я почула на своїй талії чиїсь сильні руки. І звалилася з дивана, з криком "Вот блін маньяк!".
-Хахаха.Страшно було?
-Дурак.-сказала я, але у відповідь він тільки посміхнувся.
-Я вже сказала Ро-о-о...мі.Що тут сталося інтересного?І чому ти сидиш на підлозі?
-Нічого тут не сталося правда " картошка"?- я перевела свої очі на Антона.
-А, да? Ну да, да нічого тут не було цікавого.-і він перевів свій погляд на мене.
-А, на підлозі я сиджу, бо просто мені жарко стало, а точніше сказати там холодніше, а на дивані жарко, ось я і вирішила поседіти на підлозі..-і я посміхнулася на всі тридцять два зуба.
-Хахаха, ви би бачили свої рожи.Це просто жесть!Сабрін тобе, що любов гріє?Що тобі жарко стало?
-Да ну тебе.
-Хахаха-засміявся Антошка, а потім і ми з Христєю.
Так, добре дзвони до Ромашки і скажи, що ми зустрінемося з ним буля клубу "Tuning".
-Окей...щас одну мінутку.-сказала Христя і підморгнула.
-Агась, так треба ще брату подзвонити, а то сп'ється з горя.
-Ага, подзвони.
Тууу туууу тууу-(це тіпа гудок)
-О, здоров сестра.
-Ага, ти там вже напився, чи як?
-Ось так.
-Ладно, не буду вам мішати, а скажу прямо і по буквам, щоб до тебе зразу дойшло.
Я І-Д-У В К-Л-У-Б З Д-Р-У-З-Я-М-И. Т-И З-Р-О-З-У-М-І-В???
-Ага, іди, але не пий багато і не відхоть далеко він Антохі,Ромки ти Христі.Зрозуміла мене?
-Так, точно мамочка,чи папочка?Чи як, ще тебе називати?
-Називай мене царем не помилишся.
-Ну, тоді якось так.
Дякую, Вам цар батюшка.
Що ви сьогодні в гарному здравії і тозволили такій ніщеті, як я піти в таке круте місце, під назвою клуб "Tuning".
Великий вам поклін.Цар вельможний.Вік не забуду вашу доброту.
-Ой, хватить тут умнічати Сабрін.
-Слухаюся цар батюшка.Пробачте таку некультурщіну, як я.
-Ладно, вали вже в клуб,поки я добрий.
-Лечу, не кожному ж такий шанс випадає.
-Ага, ти обрана.
-Пока.
-Гудбай.Чмок, чмок.І дай трубку Антону на пару слів.
-Пф, подзвони до нього сам , а то якось не хочиться дезенфікувати телефон.
-Дай трубку.-попросив Стас.
-Ладно,ладно. Антон,до телефону!
-Іду, а хто мене викликає?
-Баба яга.Іди вже.
-Іду, якщо така красотка дзвонить.
-Пф, ага дуже гарна, років десь на 240.
-Ой,ой, ой давай вже телефон.
-На, але довго не бла бла блакайте.
-Добре.-після цих слів він показав мені язика і почав говорити з братом.
-Нахал!-крикнула я і пішла до Христі.
Ми з нею довго говорили, а потім наговорившись пішли збиратися.
Ми включили музику і почали танцювати та діставали з шафи одяг, а потім коли приміряли, то зразу те що не подобалося розкидали по всій кімнаті.
І тут наш шум перебив "картоха".Та сказав, щоб ми швидше збиралися і виходили на двір, бо скоро приїде таксі.
*В машині*
-Ей, Тоха віддай мобілу, а то мені скучно.
-Ой мені, щось погано стало.-і Христина лягла мені на коліна.
-Сабрін, а ти лягай мені на коліна-з ухмилкою сказав збоченець.
-Нєа, я від такої пропозиції змушина відмовитися.
-Жаль..., ну тоді я не віддам тобі твою "пательню".
-Ей ти, шантажер, може хватить?
-Нєа.Ну так лягаєш?-запитав Антонушка.
-Блін.Ладно, тільки спочатку віддай телефон.
-Ладно.-і він віддав мені телефон і я швидко хотіла вихватити його, але не змогла, бо цей дурак схватив мене за руку і положив на коліна.
-Хахаха, не повезло тобі мала.
-Зараза і я не мала я велика мені вже 16.
-Та ти що?-це було таким тоном, як ставляться дорослі до маленьких дітей.
-Ей ви двоє хватить тут вам ковбаситися, а то ви мені мішаєте лежати.
А я "плюнула" на те, що лежу на колінах в Анхохі і з того всього втупилася в свій телефон. Ну він мені його віддав, всетаки він вміє тримати своє слово, не те що я.
А водій дивився на нас через зеркальце і посміхався.Щеб пак таке не кожний день побачиш.
-Ми вже приїхали.-сказав Тоня.
-Нарешті , а то щас блевану -сказала ледь стримуючись подружка.
-Тримайся, тримайся.-якось намагалася підтримати я її.
Вона ледве вилізла з машини і прикрила рукою свій рот.
Коли ми вийшли то побачили Рому.Ми підійшли до нього, привіталися, трошки поговорили і пішли в клуб.
Зайшовши я прокричала..
-Хахаха бухаєм!
-Сабріна схаменися!-сказав Ромашка.
-І не подумаю.-сказала я і показала їм фак.
Я направилася в бар за випивкою і разом зі мною пішла Христя тільки щоб випити води.
Коли вона отямилася, то ми заказали "Мохіто", а хлопці щось червоне.
Коли ми стали п'янеми, то пішли танцювати.
Потім до мене і Христі пристали, якісь два чела, але потім ми вже не розуміли що відбувається, тільки бачили як їх б'ють Рома з Антохою.А ми стояли і ржали, як дури.
Дальше все як в тумані, але те що нас вигнали з клубу це 100%.
Додому нас відвіз брат, але як він там оказав я не знаю. Прокинувшись ми валялися хто де. Я в гостинній біля дивана, Христя під столом на кухні, Рома на балконі, а Антон обнімався разом з моїм братом в його кімнаті (і тут в мене поповзли ізвращонні мислішки).

Привіт😜
Надіюся вам сподобається цей сумашедший розділ.🙀
Дякую, всім хто читає.👅
Гарно провести ✨⭐️☀️🌴 останні дні канікул🙈
Обідно, що так швидко пролітають дні літа😐🎨 кхі кхі кхі(це тіпа я хничу).😅
Ладненько.Бажаю вам не засмучуватися, все буде чікі пукі.🐝🌻🐯 папуські. =)