План на веселі канікули

☀️Розділ 17☀️

Коли я проснулася, то зрозуміла що в мене нещадно боліла голова, а і ще будильник дзвенів на всю гучність.
Стоп! Я ж не ставила будильник,коли я дотянулася до нього, то подивилася на дисплей телефону і побачила, що до мене дзвонить мій любимий брат Стас.
Спочатку я не хотіла брати трубку, але потім в'яла, бо гірше ніж зараз мені є, не могло бути.
-Привіт, як ти?-проявив турботу брат.
-Привіт, в мене голова болить і хочеться випити води, ну посуха мучає.
-Я ж тобі казав багато не пити.А ти пропуслухала.Тіпа в одне вухо влетіло, а в друге вилетіло.
-Ну буває.-з усмішкою промовила я.
-Ладно, йди випий води та аспірин.
-Ладно.-промичала я, просто було тяжко говорити.
-Інші, ще сплять?-запитав Стас.
-Угу.
-Добре, я скоро буду.Я поїхав батьків зустрічати з аеропорту, так що приходьте до тями, а я трошки їх затримаю, щоб вони вас упоротими не бачили.
-Угу.Дякую...і купиш, щось солодке.
-Добре. Іди приводь себе в нормальний вигляд.
-Агась.Добре, досвідос.
-Ага, бай.
Блін, як ж мене болить голова, що а ж піднятися важко.Таке відчуття ніби в мене не голова, а гиря 50кг.
Я поповзла до кухні, на щастя вона находилася не далеко від гостинної.Напившись води і проковтнувши таблетку я пішла в свою кімнату і лягла на диван.
Коли я лежала, то на кухні почула якийсь грохіт, ну було не важко зрозуміти, що проснулася Христя, а потім хтось сунув на другий поверх і згодом в моїй кімнаті відкрилися двері. На порозі стояла Христина.
-Блін, як ж болить голова...-проскиглила вона.
-А в мене вже менше, бо я випила таблетку.Кстаті зроби те саме, випий аспірин.
-Ладно, що не зробиш, для свого щастя...бубубу...-і вона посунула в низ.
Через пару секунд на сходах я почула, що хтось впав.
-Я жива!!!-прокричала Христя.
Я тільки розвила руками і сказала "Я за тебе рада!"
Через хвилин десь так 15 подружка вернулася до мене в кімнату і лягла біля мене на диван.
-О, а хлопці ще сплять?-поцікавилася Христя.
-Напевно...,
-А давай,прикольнемся над ними?
-Слухай, а коли в тебе похмілля, то на прікольні речі ти мастер.
-Дякую, за комплимент.
-Заходьте, ще.-сказала я з посмішкою.
І ми повставали з дивана і полізли в моє тайємне сховище, де була всяка фігня.
З відти ми дістали косметику для хелоувіну та штучну кров.
-Пора творити!-сказали разом ми шопотом, щоб не розбудити хлопців.(хіхіхі)
Першою нашою жертвою виявився Роман, бо він спав на балконі.
-Сабрінка, давай намалюєм йому підводкою вуса.-шопотом сказала подружка.
-Класна ідея, треба спробувати.-прошипотіла я.
І тут ми почали творити свій злобний задум.Бу-Га-Га.
-Слухай, давай намалюєм йому фінгал під оком.-порадилася я з Христиною.
-Модно буде, пристав його фейс, коли він подивиться в дзеркало.
Я вз'яла бантики та різнокольорові резинки і почала зав'язувати та приколювати їх Ромі на волосся.
Христя тільки показала "клас👍🏼"
Перша жертва готова.-сказала я Христі і ми направилися до жертви під номером два.
Зайшовши в кімнату до брата ми побачили Антона, який спав на ліжку брата.
-Ой, яка потеря, його друга половинка покинула його.
-Ага, це дуже трогательно.Аж сльозинка покотилася по щоці.
Ми підморгнули одна одній, та прийнялись за діло.
-Слухай, в мене є одна ідея, тіпа намалювати йому губи помадою.-запропонувала я.
-Ага, чорною.
-Жесть!-голосно промовила я.
В цей момент Антоха повернувся на другий бік.
-Шшшш.-прошипіла Христина.
-Ойк. Сорян.-вже шопотом промовила я.
І подруга намалювала йому губи чорною помадою, а я вз'явши тюбик з кров'ю намалювала йому кроваву рану на чолі.
Вийшовши за двері ми одна одній дали п'ять і захіхікали.
-Команда в нас,просто бомбезна.
-Це точно.-сказала я.
І тут мій телефон завібрірував і на дисплеї висвітилося смс від брата.
«У вас залишилася приблизно година, якщо не менше».
Засада, давай якось придумувати, як їх розбудити.
О, точно давай по каструлях стукати ложками.-запропунувала я.
-Тіпа як на барабанах.
-Ага, тіпа рок не спить.
-Хахаха, ну треба спробувати.
Ми направилися на кухню грати на "барабанах".
Через декілька хвилин ми почули гучняшок, які спускалися по сходах.
І тут сталося саме смішніше, приставте:
Біжать два розмальованих чела.А коли вони побачили один одного, то почали сміятися.Ми теж здихали з сміху та фоткали їх і робили разом з ними селфі.Згодом виставили ці фотки у ВК.
Ми ще трохи посміялися і пішли приводити себе в порядок.
Десь за 20 хвилин би були в нормі.Та почали наповняти кульки водою.
Так, братва, ми будемо грати гру з водяними кульками.-сказав Ромашка.
-Ок.Але спочатку давайте розділимося на команди.-запропунував "картоха".
-Ми згідні!-сказала Христина та я.
Рома,Христя, я та Антон пішли в двір, який знаходився біля мого будинку.
Команда номер 1: я та Рома.
Команда номер 2: Христя та Антон.
Наша битва починається, але спочатку я вас ознайомлю з правилами.
Кожній команді дається одинакова кількість кульок наповнених водою.І виграє та команда, яка буде сухіша за іншу.Ну щось тіпа цього.
Наша гра починається..
-Сабрінка, кидай!-кричав мій напарник.
Коли я кинула водину кульку, то попала в Христю.
-This is Христя!-прокричала вона і кинула в мене кульку.
Ось наша битва і почалася.Ми кидалися один в одного кульками з водою, але тут прийшли батьки і наші команди збільшилися. Грали всі крім Стаса, бо він був третім лишнім.
Грали цю гру ми довго, а ж до вечора.
-Ура!Наша команда виграла!-закричала радісним голосом я.
А коли стемніло, то ми пішли на високу гору запускати "Небесні ліхтарики".Це було незабутні враження.Вони летіли дуже високо і ми фоткали цю гарну картину.Ми з Христєю обняли одна одну і сфотографувалися на фоні цеї краси, але в наше селфі влізли всі.Одним словом получилася спільна фотографія.
Бжжж бжжж-це задзвенів телефон Христі.
Вона вз'яла трубку і почала говорити з своєю мамою, яка сказала їй іти додому, бо скоро приїде таксі та вони поїдуть до бабусі.
Ми провели її до будинка.
-Ну, папа Сабрінка, я буду сумувати за тобою.-і вона обняла мене.
-Христя, я буду тобі дзвонити в Skype.-і я її також обняла.
Ми всі попрощалися.
-Папа Сабрінка,Роман та Антон.
-Допобачення тьотя Ліля.-сказали ми разом мамі Христі.
Вони сіли в таксі, яке приїхало 5 хвилин тому і поїхали.
Ми помахали їм рукою, а вони нам.
Потім ми провели Ромашку до дому.Та розійшлися по домам, але цілу дорогу до дому ми з Антохою, Стасом та батьками сміялися з смішних фотографій, які зробили ми з Христиною.

Привіт😋
Сподіваюся вам сподобається цей розділ🎨😙
Дякую вам всім за підтримку.
Якщо вам не важко поставити⭐️то будьте люб'язні зробити це.Але кому лінь це робити, то подолайте її😜і не забувайте коментувати, бо мені цікаво взнати вашу думку.
Дякую😇
Папульки😘
Весело провести вам канікули і потрапити в цікаві пригоди👻Удачі🐾