Ти-людина?

Розділ 1

Знаєте такі заходи сонця,коли стає так моторошно,що відчуваєш наче зараз відбудеться дещо незвичайне?Землю вкриває жовтим або рожевим світлом,а вітер неначе пробирає до кісток.Саме таким був цей вечір.
Годинник в центрі міста показував 20 годину,але на вулицях було пустинно.Так тут постійно,рідко кого побачиш після 19.
Я в цьому Відверищі уже майже рік,але досі не можу розгадати його таємницю...
Якщо ви запитаєте якого біса я тут опинилась,то відповідь проста-я в свої не повні 15 стала сиротою.Мої батьки загинули в ДТП.А потім несподівано знайшлась моя бабуся,яка забрала мене в це трикляте місто!
З сумних спогадів мене вирвав ніжний голос
-А тобі твоя бабуся не казала,що не потрібно ходити ввечері біля кладовища?-промурликав цей голос,який належав високому хлопцю.
-Ви хто?Звідки ви знаєте мою бабусю?
-Крихітко,я знаю всіх.Наприклад...Ти.Дівчисько 16 років від народження,стала сиротою і тепер маєш гнити в цьому місті.До речі,мала,класні груди.
Поки він стояв задоволений собою,я мала змогу його оглянути.Хм,а він доволі нічогенький.На вигляд до 19 років,з карими очима,темним волосся і пухкими губами.І...він до біса сексуальний.Стоп.Що?!Варя,це ти подумала?Ах,він дійснр має гарне тіло.
-Немає в мене часу з тобою базікати.Бабці привіт,-промовивши це він почав віддалятися.
-Але постій,як тебе хоч звати?!-я не встигла нічого сказати,він уже йшов геть.
Що ж,Варваро,вітаю,тобі тільки-но добавилась ще одна таємниця.
З думками про цього незнайомця я дійшла до свого будинку.А там на мене чекав ще один сюрприз.В нас в гостях була яка жіночка.А коли я підійшла до них,то вона кинула на злий погляд
-Ти!Навіть не думай про нього!Дурне дівчисько,-її очі випромінювали злобу.І вона пішла навіть не обернувшись...