Уже третій день я не можу побачити Ярка.Майже цілими днями я пропадала біля кладовища,але його не бачила.Моє серце і мізки в запеклій боротьбі.Розум підказує,що не можна закохатися з першого погляду,а серце кохає.Мені хоча б разок ще поглянути на нього.
І що означають його слова " ти людина"?А ким мені ще бути?!
З бабусею я досі не розмовляю.Не можу відійти від того,що вона за мною вирішила шпигувати.Хіба так можна?Мені в цьому Відрі(так я ласкаво називаю Відверище) і так хватає чтранних речей.
Чому тут майже немає підлітків мого віку.За весь цей час я бачила тіки одного Ярка.
Без толку сидіти на цьому кладовищу,все рівно його не побачу...
Коли я прийшла додому,то на кухні бабуся говорила з якимось чоловіком.
-Чому ти їй не розкажеш?!
-Петре,їй потрібен час.Вона й останні дні сама не своя.
Певне вони говорили про мене.Знову тайни!Що ж за місто таке?!
Мені уже 16,я цілком можу жити сама.Тут є сусідне місто Цепкове,я зможу сама знімати там квартиру.Батьки залишили мені в спадок достатньо грошей.Але...Як же Ярко?Я без ньогу не можу.І мені треба зрозуміти,що за чортовщина тут відбувається.
Я тут пробуду до кінця місяця,а потім зникну,наче мене й не було.Нікому не скажу,навіть Ярку.
Все,я це вирішила остаточно.
Через місяць в мене почнеться нове життя
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ти-людина?
Teen FictionЗвичайна дівчина-сирота і незвичайне місто з його незвичайними мешканцями