Ти-людина?

Розділ 6

-Варко,я дуже сподіваюсь,що ти це сприймеш нормально,-з самого рання бабуся вирішила про щось зі мною поговорити,і ось я сиджу перед нею на кухні,-ти,напевне,зрозуміла що Відверище не цілком нормальне місто...Варю,ти зараз не повіриш,але тут мешкають не люди...
-Що?Бабусь,оте вино я для тортів використовую,його не треба пити.
-Варко...Я цілком твереза,і взагалі я ж не п'ю.Тут мешкають вампіри,відьми,ходячі мерці...Всі,кому не місце в звичайному світі.Ми-весь наш рід-можемо бачити мерців.В твоєї мами були дуже великі шанси,але вона зв'язалась з твоїм батьком...Його кров перевищила і тому в ти не маєш наших здібностей.Ти,Варко,людина.
Що?!Я сиділа немов заклякла.Я не могла в це повірити.Магія,мерці,вампіри...Ще що,Надприрьоднє?
Стоп...Кладовище,Ярко...Ні!
-Ярко...Він...Він живий?!Хто він?
-Нехай він сам тобі про це розповість,Варю,-бабуся лагідно торкнулась моєї щоки.
Наспіх вдягнувшись я поплентала до кладовища.
Ярко вже сидів на лаві.
-Я тебе вже зачекався.Другий день тут чекаю,-він хотів мене обійняти,але я відійшла.
-Хто ти?!
-Хей,подруго,я Ярко.Ти там часом нічого не приймаєш?
-Ти чудово розумієш про що я.Ярко,ти людина?