Ти-людина?

Розділ 2

Я була в повному шоці.
-Хто ця жінка?!Бабусь,що вона тут робила?
-Варваро,той хлопець...Ярослав,що ти з ним познайомилась сьогодні...Він...
-Що?!Ти що шпигуєш за мною?Тепер я розумію чому мама втікла від тебе,-я була просто шокована.Як вона могла стежити за мною?
-Варю...Твоя мати втікла з тим...твоїм батьком.Я була проти нього...
Я не хотіла нічого чути про свого татка,тому пішла до себе в кімнату.
Що за маячня відбувається?Я зустрічаю хлопця,а потім якась безглузда вказує,щоб я і не думала про нього,а ще моя бабуся шпигує за мною.
Ярослав...Я промовляла його ім'я неначе смакувала ним.
Я підійшла до зеркала.Звідти на мене подивилась дівчина з зеленими очима,довгим кучерявим волоссям.Я тільки-но зараз так уважно наважилась поглянути на себе.З великою несподіванкою я зрозуміла,що доволі гарна,і навіть можу стати гарною парою для Ярослава.
Чорт,здається щей хлопець таки запав до моєї душі.Потрібно завтра поблукати містом,а раптом його зустріну знову?
Я поглянула на свій телефон(він слугав як годинник.Покриття мережею тут,звісно,не було) .Уже майже північ.Потрібно лягати.
-Нііііі,-з таким криком я проснулась посеред ночі.
Фух,це ж треба такому приснитись.
Я гуляю з Ярославом,але ми в якомусь незвичайному місці.Це кладовище.Він стиснув мою руку і привів до могили якоїсь жіночки.Я саме збиралась глянути на зображення,але Ярослав різко розвернув мене в бік.
На цьому моменті я прокинулась.