В маєтку гетьмана Івана Сулими,
В сучасному селі, що зветься Сулимівка,
До кінських грив припадені грудьми,
Промчали хлопці – загула бруківка –
І тільки гриви...курява...і свист...
Лунких копит оддаленілий цокіт...
І ми...і степ...і жовтий падолист...
І цих дворів передвечірній клопіт...
І як за сонцем повертає сонях,
Так довго вслід чомусь дивились ми.
А що такого? Підлітки на конях...
В маєтку гетьмана... Івана Сулими...
