П'яний лев дивиться на прохожих,
на всю цю суїту,
і він не розуміє ,
їхню всіх мету.
Хтось біжить на роботу,
хтось з роботи біжить.
десь там компанія курить,
а хтось все ще спить.
Хтось там тужить за хлопцем,
хтось сумує за сонцем,
а хтось любить дощ,
який льє на всю мощ.
Десь дівчина тихо сміється,
хлопець там з кимось б'ється.
Десь їде машина,
і в ній сидить мущина.
Хтось зрадив кохання
і він без питання,
взяв білет на поїзд
і поїхав з-за кордон.
Вулиці,будинки,місто
і всі люди,як тісто.
Вони й самі не знають,
що в житті шукають.
Доля странна штука,
для когось вона,як мука.
У всіх людей дороги різні,
але їх об'єднує місто.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пульс
PoesíaВірші... Шукай міста, яких нема на карті. Шукай любов, яку ще не знайшов. Проходь ти між людей,які стоять на варті. І знай, що місяць вже зійшов. ******************** Автор: Віта Королюк Жанр: поезія
