Замінивши реальність на мережу,
сама собі я брешу.
Інші люди,інше покоління,
носимо у грудях ми важке каміння.
Ми замінили реальність мережею,
яка не керується межею.
Ми уже й забули,що таке кохання,
а ще щастя,вірність,щирість та зітхання.
Замінивши любов на *лайки*,
ми віримо у брехливі байки.
Завжди шукаєм ми підвоху,
зупиняючись лише на пів шляху.
Пустота у людському серці,
ніби ми давно уже мерці.
Ми самі до цього докотились,
після того,як на землі опинились.
Серця наші вже дано розбиті,
очі темним смутком оповиті.
Руки вже давно у шрамах,
ми давно живем у темних драмах.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пульс
PoesiaВірші... Шукай міста, яких нема на карті. Шукай любов, яку ще не знайшов. Проходь ти між людей,які стоять на варті. І знай, що місяць вже зійшов. ******************** Автор: Віта Королюк Жанр: поезія
