Мені так набридло грати всі ці лицемірні ролі.
Мені набридло міняти маски день за днем,
я так хочу зняти з серця всі паролі
і відчути себе вільною гуляючи без парасолі під дощем.
Мені так набридло, що всі люди- це актори,
і що життя- то сцена, на якій грають різні п'єси.
Мені набридло ховатись в тії томні нори,
коли є можливість йти своїм шляхом який складається у рейси.
Може, хватить бути не собою?
Може, хватить думок боятися людей?
Адже це вже так схоже на бій із хворобою,
яка б'є тебе у душу-і лишає яскравості очей.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пульс
PoésieВірші... Шукай міста, яких нема на карті. Шукай любов, яку ще не знайшов. Проходь ти між людей,які стоять на варті. І знай, що місяць вже зійшов. ******************** Автор: Віта Королюк Жанр: поезія
