Люди? Ці створіння не для мене!
Знати я не хочу навіть і тебе.
Безсердечна ти така,ніби ти скала,
дівчино,із дзеркала.Друзів в тебе вже давно немає,
і ніхто тебе близбко біля себе не тримає.
Давно ти безіменна ходиш,
і в душі своїй ти блудиш.Тебе кидали,били,топтали у грязюку,
ти ж перетворилася на злую гадюку.
Всі навкруги - суки безсердечні
і дискусії ви ведете безкінечні.Хочеш ти втекти від них,
від тих чужих, противних,обездолених.
Коли сама забуваєш,ти,
що обездолена так само,як вони.Зникнути ти хочеш з цього світу,
не хочеш бачити ти сонця та ромашкового цвіту.
Скоро ніч наступить і станеться велике диво -
увійдеш ти в дзеркало сміливо.Нуль,нуль-нуль - в тебе є один лиш шанс,
знай,що ти давно вже втатила остатній свій аванс.
Зроби лиш крок! Забудеш ти про біди,
і у злобі здохнуть усі твої іуди.Крок...знай,що це не транс,
тобі одній лиш випав шанс.
Життя ти знов почни
у новому світі...без вини.У дзеркалі ти опинилась
і на новий світ ти подивилась.
Ти забула хто ти і своє життя в реалі,
ти ж продала душу дияволові.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пульс
PoesíaВірші... Шукай міста, яких нема на карті. Шукай любов, яку ще не знайшов. Проходь ти між людей,які стоять на варті. І знай, що місяць вже зійшов. ******************** Автор: Віта Королюк Жанр: поезія