Буває страшно дивитись в очі почуттям

55 0 0
                                    

Сум, горе, страх і знову таке відчуття наче все кане в небуття. Я стою посеред поржньої вулиці й досі не можу зрозуміти як таке сталось, що все раптом обірвалось, наче життя зіграло зі мною злий жарт.
Мені не вперше когось втрачати, але сьогодні мій емоційний стан досяг апогею. І знову якийсь голос наче ставить мені питання, на кшталт: Чому таке стається саме зі мною? Чому я?
Проте відповідати на ці питання ще безглуздіше ніж ставити їх. Тому я відкидаю усі думки і намагаюся заспокоїтись.
Нарешті відкрила заплакані очі, я чомусь сиджу на лавці серед якогось парку, мене майже все обурює та ще й цей набридливий ліхтар, що мерехтить так, наче починається апокаліпсис. Хоча він і так вже почався, той апокаліпсис, проте не наяву, а лишень в моїй душі, але цього вже досить.

Не зупиняйся і Любов знайде тебе Where stories live. Discover now