Намагаюся зібратися з думками, дивлюсь на годинник:
-Ой, так це вже пів на дванадцяту ночі,- вигукнула я, але хто мене тут почує, темрява і тиша? Я як з героїня американської кінострічки, але це не так, я лишень дівчина, яка на цей момент нікому не потрібна, та й потрібен мені хтось, вже сама не знаю. Скільки разів собі повторювала: " Не будь такою наївною, не надто прив'язуйся до людей", та марно, все ж таки знову стала на тіж граблі.
Як подумаю, то сльози самі крапають з очей, мій хлопець зрадив мене з моєю кращою подругою, жах, який примітивізм.
Чому я не помітила цього раніше? Звісно, ситуацію вцілому бачиш лише тоді, коли стає надто пізно. Зараз я повністю викреслила їх зі свого життя і ніякі пояснення та вибачення вже не допоможуть змінити моє ставлення до них.
Може піти додому, але який у цьому сенс? Аби там мене зустрів хом'як, дуже круто, авжеж моїх батьків певно вдома нема, навіщо ж взагалі піклуватися про дитину, краще ж поїхати на "конференцію", " по справах", як вони кажуть. Так, я вже звикла і це не новина для мене, проте інколи хочеться отримати чиюсь справжню любов.
Такі думки бентежили мене хвилину тому, а зараз я чомусь встала і пішла, наче мене хтось повів.
Гаразд, я ще собі щось гадаю ніби в мене є вибір куди йти, але ні, його немає, тож піду "в небо", це я собі так придумала називати один з найвищих пагорбів у місті, моє улюблене місце. Може зустріну там світанок, й усе стабілізується, як то кажуть, стане на свої місця.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Не зупиняйся і Любов знайде тебе
Novela JuvenilКожна особистість створена з безлічі "я", і головна героїня розуміє це, коли знаходить своє кохання. Це здається лише як один крок, а стільки значення він має у нашому житті.
