Покохати

∆4∆

**Через тиждень**

Сьогодні мене виписали з лікарні, в мене було безліч гематом, і щось з легенями, але зараз вже все добре. Весь цей тиждень до мене ходила Мег та батьки. І весь цей тиждень я думала про Мітчела, невже я закохалася? Та ні, хоча, мені здається, що в нього є почуття до мене, адже тоді він так за мене перелякався. А взагалі, я горда, не треба мені хлопця. Завтра я йду до школи, подивимося, що сталося за цей час.
**Наступний день**
Мене знову збудив цей противний будильник, ааа, ненавиджу. Я прокинулася, пішла до ванної, а потім почала обирати одяг. Зупинилася я на цьому

Надворі було жарко, але я впевнена, що це ненадовго. Я поїла та поїхала до школи. У дворі мене чекала Мег.
-Аврора, нарешті, ну як ти?- накинулась на мене з обіймами дівчина.
-Добре, ти як?
-Прекрасно. Ти не уявляєш, Софі покарали. Забрали всі гроші, заблокували карту, забрали телефон, посадили під домашній арешт, ще кожен день вона залишається після уроків, це все що я знаю...- сказала Мег, і різко зупинилася.
-Що??- тут, мене хтось потрогав за плече, я повернулася і побачила Софі.
-Пробач мені, Аврора, я вчинила з тобою просто жахливо, пробач.- говорила вона з ненавистю.
-Боже, наскільки ж ти фальшива та противна людина,- сказала я, та побачила, що всі дивляться на нас, і мені в голову прийшла геніальна ідея,- я пробачу тебе, якщо ти станеш на коліна, і попросиш пробачення у мене, і у всіх, кого ти дразнила.
-Щооо? Я перед тобою на коліна? Ніколи!
-Ну тоді, я скажу це директору, адже він сказав, що якщо я не пробачу тебе, в цій школі місця тобі не буде.
-Чорт!- Софі стала на коліна,- Аврора, і всі, кого я колись ображала, пробачте мене.
-Бачиш, не тяжко бути доброю, але я тебе не пробачаю, я ніколи, чуєш? Ніколи тебе не пробачу!- я сама не побачила, як з моїх очей пішли сльози, і я побігла до вбиральні. Мег одразу побігла за мною.
-Ей, Аврора, ти чому?
-Яя не можу забути цей жахливий день, мені постійно сниться той момент, як? Як забути це?
-Спокійно, не плач, я з тобою, чуєш? Такого більше ніколи не станеться, ніколи, ти зрозуміла??
-Так.
-Іди, вмивайся.
-Ага.
Я вмилася, і ми вийшли з туалету. Зайшовши до кабінету, ми сіли на свої місця.
-Привіт,- сказала я до Мітчела.
-Привіт, як ти?
-Добре, дякую ще раз, за той день.- на моїх очах знову виступили сльози, але я згадала слова Мег і непомітно витерла їх.
-Будь ласка)
Потім прийшов вчитель та прозвенів дзвінок. Усі 7 уроків Мітчел переписувався з кимось, цікаво, з ким? Вкінці всіх уроків він попросив всіх залишитися на 2 хвилини.
-Отже, так, в п'ятницю у мене вдома вечірка!- голосно сказав він, і всі закричали.- приходьте на 18:30, чекаю всіх! З собою беріть купальники.
Мег повернулася до мене з посмішкою на усе лице.
-Ураааа, ми йдемо на вечірку.- сказала Мег.
-В мене немає що вдягти!- сказала я.
-Пішли прямо зараз!- відповіла Мег і потягнула мене до виходу. Ми ходили по магазинах 5 годин, 5! І нічого не обрали. Я була дуже розчарована.
-Та нічого, Аві, є ще два дні, ми обов'язково знайдемо тобі ідеальне плаття, нуу, і мені також)
Ми розійшлися по будинках, я зробила уроки, поїла і заснула.