Ти – лебідь мій, небесноніжні маєш крила,
Змарніли ніччю очі у моєму сні.
Ти ж так добра хотіла, сіяла, світила, –
Знесилена лежиш, немов після війни.
Тепер, коли так хочеться надії,
Що не зоставиш наший смуток горілиць,
Ти спиш утомлена! Урази всі зігрію –
Лише скажи холодним порухом зіниць!
Біліють пасма, личко; очі – мов темніють,
Усе навколо – тихе, навіть крила тліють;
І крик несамовитий всіх провісних птиць
Стиха морозом сильним по твоєму тілу.
Стихає безпощаднолюта твоя міць!
Але пусте... молюся й прошу... в тебе вірю!
Ти сильна дівчинка, що виросла в сльозах,
За ними криється бездонная тендітність;
Нехай плеяда зір мине і вічність:
Допоки спиш – я доти буду на ногах!
Убережу! Я приголублю твої плечі!
Коли не я – то є мій давній друг-туман.
Він чистобілий серцем попри свою нечисть,
Він чесним буде попри мій страшний обман.
Візьми його! Прийми, як світу неминучість!
Останній подих – й він, нарешті, не дурман.
Вина ковток розіб'є сенсу сіру сутність,
Усе життя на «раз» - і він пропав!
Далеченько пішов, а під рукою – сон,
Прокинешся ти, люба, в новому зітханні;
Але, боюсь, не встоїш, йдучи напролом,
Боюся, не зупинять совісті печалі.
Бідою зблиснув королівський хижий горн –
Постанеш, моя Королево, та в стражданнях!
YOU ARE READING
Жмут попелу
ПоэзияКнига, знайдена десь на землях Сонячного Королівства. В ній невідомий досі бард записував свої пісні. Його твори все ще збираються, аби увіковічнити його слово. По факту: вірші на тему світу Тиші авторки Редгрейн Лебовскі. Якщо ще якийсь вірш або пі...
